У Львові є кілька місць, з височини яких можна насолодитись чудовими краєвидами. Це і вежа Ратуші, дзвіниця храму Ольги та Єлизавети, Високий Замок та Лиса Гора. На останній, згідно легенд та пліток, влаштовує шабаш нечисть, а ночами з’являється сам Сатана, пише leopolis.name.
Без зелених насаджень, суцільний пісок…
Лиса Гора розташована неподалік Високого Замку. Гора складається з піску, на ній немає насаджень. Висота пагорба – майже 390 метрів над рівнем моря. На західному та північному схилах пагорба є скелі. На верхівці гори встановлений металевий хрест, на східних схилах можна побачити стежку із східцями. Сам Пагорб знаходиться у парку “Знесіння”. Вчені стверджують, що у давнину Лиса Гора мала дещо інший зовнішній вигляд, була вищою. Однак люди почали використовувати природний об’єкт як джерело піску, каменю. На відміну від Високого Замку, який є насипним, Лиса Гора є природним утворенням. Краєзнавці наголошують, що на Лисій Горі у давнину розташовувався замок князя Лева, який у 1340 р. зруйнували поляки, і який більше не відбудовували. З того часу гора так й лишалась голою.
Сатана, лицар, відьми..
З Лисою Горою пов’язано багато легенд, містичних історій. Об’єкт входить до переліку містичних місць Львова. Гора відома також як “відьмина”, оскільки згідно з легендами та народними переказами на ній влаштовували шабаш та забави відьми. Стверджують, що вночі на горі з’являється сам Темний Володар. Останній дає вказівки нечисті, хто й яку шкоду має заподіяти людям. Згідно з народними переказами, відьми викрадали ключі від осель львівян та передавали їх Сатані. Після цього в оселях, де зникали ключі, відбувались постійні сварки.
З горою пов’язаний цілий ряд легенд. Згідно з першою легендою, на місці Гори знаходилось кладовище для дітей, які помирали від хвороб. Згідно з іншою легендою, поблизу Гори встановили табір роми. Після того як роми покинули це місце, з’явилася криниця. Згідно народних переказів у криниці покінчили життя самогубством кілька молодих осіб, які розчарувались у коханні, або їх друга половинка не відповіла взаємністю. Криницю засипали. В народі стверджують, що поблизу гори знаходився цвинтар, де ховали тих, хто помер від холери. В Інтернеті можна знайти інформацію (вона є й у “Проходах” Івана Крипякевича), що у 1925 р., під час грози, на горі з явився привид лицаря.
Однак корінні львів’яни, міщани, оселі яких знаходяться поблизу “Знесіння”, стверджують, що усі легенди про Лису Гору – це лише вигадки, які не підтверджені жодними фактами. З гори відкривається чудовий краєвид, там можна навіть влаштовувати пікніки. Поблизу гори знаходиться дитячий майданчик, притулок для тварин. Аби пересвідчитись, що Лиса Гора – безпечне місце, а усі легенди щодо неї – гарна вигадка, львів’яни закликають відвідати містичне місце учасникам “Битви екстрасенсів”. Люди, яки мешкають поблизу Лисої Гори стверджують, що не вірять вигадкам, а лише фактам. Легенди щодо нечисті та її шабашу на горі – це лише балачки й не більше.
