Найвірніший друг: зворушлива історія "львівського "Хатіко", який щодня чекає свого господаря на трасі

Найвірніший друг: зворушлива історія "львівського "Хатіко", який щодня чекає свого господаря на трасі

Маршрутка зі Львова у Городок пролітає повз ряд гарних сіл. Ви можете побачити: Холодновідку з пам’ятним хрестом на честь скасування панщини у 1848 році; Лапаївку, яка має футбольну команду, що «грає так, як ніхто не грає»; та прецікаву Конопницю. Саме в Конопниці живе він – справжній «львівський Хатіко», собака, який вірно чекає свого господаря, пише leopolis.name.

Історія від мешканця Конопниці

Хатіко

Якось він помітив, що один жовтий пес завжди сидить біля дороги і очима дивиться у бік Львова. Він не звертає уваги на інших собак чи людей, які хочуть йому допомогти. Собаку абсолютно нічого не цікавить, крім одного – машин, які все їдуть трасою. Він особливо прискіпливо приглядається до маршруток. Вони поглинають всю його увагу. Коли ж той чи інший автобус зупиняється, то собака в передчутті свята розкриває свої очі та вуха наповну. Він напружується від хвилювання і не знаходить собі місця, бо саме зараз, можливо, саме у цю мить він побачить його – свою людину. Та коли ця особлива людина не виходить з маршрутки, то собака не втрачає віру. Він далі чемно стоїть, сидить або лежить на своєму посту і дивиться в сторону Львова.

А все тому, що цей пес вірно чекає свого господаря, який живе у Львові і має у Конопниці дачу. Його людина – це старенький дідусь, який раз на декілька днів приїздить до нього, годує і дбає. Чотирилапий друг настільки полюбив дідуся, що коли його немає, то єдине, про що він може думати – це про нього. Тому він сидить біля дороги, де зупиняються маршрутки і хоче лише ще раз побачити свою людину…

Коли старенький дідусь у жовтому плащі і капелюсі з’являється, пес настільки щасливий, його так переповнюють емоції, що він аж скавулить від радості. Опускає хвоста і йде за дідусем, який є його найбільшою цінністю у житті. Він чекає його біля магазину, коли той йде щось купити і не звертає уваги на котів, які для нього – друзі.

Людина і тварина разом крокують додому, до дачі, де дідусь робить свої справи, а вірний друг завжди біля нього. Коли ж час їхати, то жовтий пес провадить господаря до зупинки і йде на свій звичний пост, щоб чекати ще одного дня, коли зустріне цього старенького сивочолого дідуся… Цікаво, скільки ще таких радісних митей у них двох буде? Хтозна, можемо лише надіятися, що дуже і дуже багато.

Історія Хатіко

хатіко

Ця історія нагадує про одну з найвідоміших у цьому роді – про японського собаку Хатіко. Цей пес породи акіта-іну кожного дня приходив на вокзал, щоб зустріти свого господаря з роботи. Одного разу господар так і не з’явився, бо раптово помер. Та Хатіко звично прийшов і все чекав. Він десять років сидів там і чекав на вокзалі свою людину. Хатіко став символом вірності та відданості. Американський фільм 2009 року за участі Річарда Гіра став фільмом #1 для тих, хто хоче пустити сльозу за справжніми і непорушними цінностями.

До речі, історія також пам’ятає подібну оповідку, що трапилася і у місті Лева. Років сто тому чи більше, жив один львівський пан, який любив ходити на полювання. Він мав двох вірних собак, яких звали Плуто і Неро (Плутон та Нерон). Коли пан раптово помер він якоїсь недуги, то два песики прийшли на похорон до нього і, кажуть, що навіть плакали… Вони не хотіли йти з його могили, там жили, поки теж не померли на ній. Від тої неймовірної історії залишився лиш цікавий надгробок на Личаківському кладовищі – бюст чоловіка і двох собак, які вірно сидять біля нього.

Всі ці історії засвідчують ту фразу, яку ми всі знаємо, але не завжди розуміємо, що собаки – це наші найвірніші друзі. Бо вони не можуть зрадити, просто не вміють цього робити. Тому, якщо треба, вони можуть хоч все життя чекати свою особливу людину, яка є їхнім господарем і другом.

Формат публікації
Власна