Родинний бізнес Онишків

Щоб займатись успішним бізнесом потрібно багато терпіння, потужна хватка, вміння досягти цілей. Вправний бізнесмен може продавати хоч повітря, розбираючись у психології потенційних покупців. У 2000-ті рр. доволі прибутковий бізнес вела родина Онишків, реалізуючи природний камінь, пише leopolis.name.

  З чого все починалось

Ігор та Володимир Онишків родом з Глинян (Львівська область). Ігор проходив срокову службу у ВДВ, Володимир після служби в армії багато побував за кордоном. Чоловіки зіштовхнулись з рекетом та усіма неприємними явищами 1990-х рр. Ігор одружився на мешканці Львова, у нього народилося двоє хлопчаків. Бізнесмен вирішив будувати оселю на місці старого будинку своєї дружини. Родина багато років орендувала частину особняка, віддаючи гроші по кредитам, вкладаючи все у будівництво. Фірма з продажу природного каменю постала за адресою – вул. Личаківська 170. Управителем фірми булла дружина Ігоря, Лідія Ярославівна. На фірмі працювали наймані робітники (складання та погрузка каменю та водій із вантажівкою (клієнти могли замовити доставку каменю як у Львові так й по області).

Власник фірми закуповував камінь по оптовій ціні на кар’єрах у Тернопільській (Теребовля) та Луганській областях. Так, камінь везли фурами з Луганської області (де на кар’єрах його добували та відвантажували доволі часто ув’язнені). У Львові фуру каменю з Луганська, як правило, розвантажували 6 – 8 найманих робітників. З Теребовлі транспортували камінь червоного, сірого, жовтуватого відтінку, гладкий та рельєфний. Наймані працівники складали камінь у гірки, вимірюючи їх міркою. Як правило, у гірці розміром 2Х1 було 40-50 рядків. Далі клієнти оглядали асортимент каменю, й могли купувати як в роздріб (кілька метрів) так і гуртом (кілька гірок). Дуже часто з клієнтами приїздили майстри, які обирали потрібний камінь та потрібну кількість. Клієнтами фірми були переважно власники приватних будинків, які обирали камінь на облицювання парканів, доріжок, зовнішніх стін. На фірмі можна було придбати також клей (“Терміт”), бутовий камінь, смужку (різаний камінь). У 2008 р. фірма Ігоря Онишківа “перебралась” на значно більшу територію (навпроти заводу “Ензим”).  За адресою Личаківська 170 продовжила працювати фірма Володимира Онишківа. На відміну від свого старшого брата, Володимир мав більший асортимент для продажу за рахунок карпатського каменю (з чудовими візерунками), вироби з каменю та гіпсу які виготовляли у каменеобробному цеху в Глинянах (сходинки, пілястри, колони та багато іншого). 

Наймані робітники кололи карпатський камінь, а вже потім складали на гірки. Наймані робітники мали доволі хороший заробіток – 2000 – 2500 гривень на місяць, хоча доводилось іноді дуже багато вантажити. Усі роботи проводились вручну (метр природного каменю в середньому важив 50-60 кг). Та працівники могли розраховувати на хороші бонуси, у вигляді чайових від клієнтів, які бажали аби працівники не били камінь при завантаженні.

Кінець “ери природного каменю”?

Окрім природного каменю, брати Онишків вели й інший бізнес – Ігор володів магазином побутової техніки у Винниках, а Володимир – мотелем, шинком та іншими підприємствами. Усе почалось змінюватись після 2014 р. – через бойові дії на Донбасі було припинено транспортування луганського каменю. 

Личаківська 170. 2015 р.

Ціни на камінь сильно зросли в ціні та впав попит. Володимир почав закуповувати дорогий мармур та граніт, почав займатись продажем будівельних матеріалів, меблів. Ігор поволі згорнув продаж природного каменю. його родина переїхала до розкішного будинку, у який він вклав стільки коштів, здоров’я та зусиль.

Будинок Ігоря Онишків (вул. Личаківська)

 Згідно з офіційними реєстрами підприємців, Володимир Онишків продовжує займатись торгівлею  виробами із заліза, будівельними матеріалами, та санітарно-технічними виробами. Ігор Онишків займається роздрібною торгівлею. 

Get in Touch