Що приховують Чортові скелі?

У Львові та на його околицях є чимало місць з цікавою історією, пов’язана з містикою, таємничістю. Одне з таких місць – Чортові скелі.

Історія та містика

Чортова скеля – найвища точка Львова (понад 414 метрів над рівнем моря), яка розташована на околицях Винник, розташована у Винниківському лісі, південніше с.Лисиничі, пише leopolis.name. Краєзнавці стверджують, що свою назву унікальна пам’ятка отримала через народні перекази, пов’язані з нечистим або трансформувалась (були “Чотові”) від сторожового форпосту, що існував ще з княжих часів. Чортові Скелі забезпечували чудовий краєвид на десятки кілометрів за межами Львова. Історик Людвік Зелінський стверджував, що на місці скель були знайдені руїни язичницького замку VIII ст., тобто будівлі, яка існувала задовго до появи Галицько-Волинської держави.  Сьогодні висота скель не перевищує 20 метрів.  У 1970-х рр. археологи виявили чимало пам’яток матеріальної культури. Були винайдені кремяні вироби, скребки, ножі та кістки диких тварин, що свідчить про те, що на місці Чортових скель, понад 8 тис. років тому знаходилась стоянка давніх людей. Археологам удалось також знайти рештки мамонта та кам’яні вироби, вік яких становив понад 27 тис. років. Тобто давні люди полювали на мамонтів, печерних ведмедів та інших диких тварин.  Біля підніжжя скель точились бої між військами Речі Посполитої та турками (1672 р.) та татарами (1695 р.). Біля підніжжя скель, у лісовій місцевості, під час атак турків та татар, місцеве населення шукало прихисток. У листопаді 1918 р., коли українське військо змушене було покинути Львів, Чортові скелі ще перебували в руках Української Галицької Армії, оскільки це був чудовий пункт для коригування артвогню. Тривалий час скеля та ліс були власністю родини Сапоровських, які передали об’єкт монахиням. Ігуменя конвенту бенедиктинок Йосифа Кун встановила східці з поруччям, а зверху скелі виставила альтанку з гострим дахом і верандою. Монахині звели монастир та костел. Протягом 1912-1914 рр. у підніжжі скелі був збудований форт (90 на 40 метрів). Чортові скелі відвідували чимало львівян, поляків, відомих істориків та діячів культури. Тут побували Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Ісидор Шарашневич, Іван Труш, Василь Стефаник та багато інших. Тривалий час на місці скель діяла каменоломня. Добутий камінь використовували як на будівництві будинків, так і доріг. Каменоломня завдала шкоди скелям, зменшила їх висоту, значно змінила вигляд скель.

Каменоломня на місці Чотових скель

 У 1930-х рр. на Чортових скелях було побудовано геодезичну вежу висотою понад 46 м. Річ у тім, що скелю не можливо було розгледіти через високі дерева, тому доводилось споруджувати таку високу споруду.

Геодезична вежа

З Чортовою скелею пов’язано чимало легенд. За однією з таких легенд, у темну пору доби чорти пролітали над лісом, тримаючи у лапах величезний камінь, який прагнув скинути на Собор Св.Юри у Львові. Однак заспівали півні, почав бити годинник Ратуші й чорти скинули камінь на пагорб, залишивши на камені сліди своїх пазурів. За іншою легендою пазурі залишив дракон, який шантажував місцевих селян, аби ті щомісяця надавали йому у якості їжі вродливу дівчину. Одного разу у дівчину переодягнувся молодий мисливець (як чергова жертва була обрана його наречена), який відрубав голову монстру. Конаючи, істота подряпала пазурами каміння. Згідно із ще однією легендою, під час страти на площі Ринок розбійник Федько Чугай зізнався, що заховав награбовані скарби саме під Чортовою Скелею.

                                              Рай для скелелазів

У 1984 р. на території скель був створений лісовий заказник. Скелі є чудовим місцем для тренувань альпіністів та скелелазів, які відточують на каменях свою майстерність. Скелі відвідують також мандрівники та туристи. Серед відвідувачів скель можна побачити й школярів. Добратись до скель можна від автошляху Львів-Винники або від Лисинич. Окрім мандрівників, скелі продовжують залишатись у полі зору археологів.  

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.