В березні нам настільки не вистачає свята, що навіть переведення стрілок годинника в нашому календарі помічено як свято. А саме в березні є особливий день, якому в наш час приділяють увагу лише вчені та езотерики — день весняного рівнодення, який настає 20 березня. Сучасна наука може багато розповісти цікавого про цю дату. В цей день – день дорівнює ночі, сонце сходить точно на сході, а заходить на заході, а якщо стати на екваторі, то сонце буде точнісінько над головою. Нарешті, супутники НАСА встановили, що саме в цей час Земля найкраще орієнтована для з’єднання з Сонцем, пише сайт leopolis.name.
Але і нашим далеким-далеким предкам, які мешкали на території сучасної Львівщини, якимось чином це теж було відомо. В слов’янському календарі, який до скасування в 1700 році налічував більш ніж 7000 років, це була точка відліку., початок нового календарного року, вірніше календарного кола. Щоб в цьому переконатися і відчути потрібно проїхати всього 120 км від Львова в сторону відомого курорту Східниця.
Магія минулого
Від Східниці 8 км на південний схід можна проїхати, чи пройти гірською стежкою через ліс до села Урич. Ці місця знаходяться на території національного природного парку Сколівські Бескіди, і безперечно належать до найкращих карпатських околиць. Саме село Урич, яке Іван Франко в 1884 році охрестив як “невеличке вбоге гірське сільце, забуте Богом і людьми”, завдяки створеному тут в 1994 році історико-культурному заповіднику Тустань, стало місцем проведення фестивалів і взагалі популярним місцем відпочинку. Але це окрема тема, нас же цікавлять “lapides paganorum” – поганські камені, на яких виявленні численні знаки і зображення, і які розташовані в 1,5 км від села. Тут і знаходиться астрономічна палеообсерваторія. Це магічне місце, тут в повній мірі ви відчуєте зв’язок часів, єдність з природою і всесвітом.
Урицький петрогліфічний комплекс згадується вже в середньовічних джерелах, але досконале вивчення цієї спадщини почалось тільки в середині минулого століття.
Також важливі дані можна почерпнути із давніх язичницьких обрядів, які дійшли до нас у вигляді дитячих забав, та із етнографічної літератури, в якої занотовані народні звичаї і обряди. Під впливом реформаторів та церкви новий календар підлаштовувався під народні традиції, одні свята заборонялись, інші перекручувались і набули іншого сенсу. Але язичницькі традиції були настільки природними і невід’ємні від душі народу, що і зараз можна за релігійним значенням побачити істинний сенс. Так в нашій мові збереглася назва дати початку року — Великдень. Звідси і символ писанки , яйце — початок зародження нового світу.
Народні прикмети, які стануть у пригоді
Звичайно наші предки, які були землеробами, приділяли велику увагу природним явищам. Є , наприклад, такі народні прикмети – якщо на свято, видалась тепла погода, то заморозків можна вже і не чекати”, або така – яка погода буде в цей день, така буде і в наступні 40 днів. Але в уяві людей день весняного рівнодення був магічним і його заповнювали сакральним змістом. Особливе значення мав внутрішній світ людини. Наші предки вірили, що навіть думки в цей день можуть зробити сильний вплив на подальшу долю, і тому потрібно думати тільки про хороше. А сумувати в жодному разі не можна, бо весь рік пройде в зневірі і нещасті.
В цей день також доречними будуть такі дії:
- влаштувати посиденьки усією ріднею,
- зателефонувати рідним, близьким і друзям,
- вийти на вулицю і вдихнути повітря близької весни,
- пригостити своїх рідних та друзів чимось смачненьким.
Висловіть свої почуття і нехай вони будуть справжніми.