На жаль, поруч з чудовими архітектурними творіннями різних епох у нашому місті є ще чимало місць, які бережуть трагічну історію. Роки йтимуть, проте такі локації ніколи не забудуться, як і криваві події, які тут колись відбувалися, пише сайт leopolis.name.
Одним з таких місць у Львові є гора Страт, або ще її називають Гицлівською. Що це за локація і які сторінки історії вона береже впродовж багатьох років — читайте у матеріалі нижче.
Де розташувалася гора?
Якщо завітати на вулицю Клепарівську, неподалік від колишнього Дому військових інвалідів (у наші дні — це будівля Львівського державного університету безпеки життєдіяльності), то побачите невелике узгір’я. Розташувалася гора у межах вулиць Золотої, Клепарівської та Пстрака, а її схили зі східної сторони прилягають до горішньої частини завжди гамірного Краківського ринку.
Місце, оповите легендами та таємницями з давніх-давен
Довкола цього загадкового узгір’я завжди завжди щось відбувалося. До наших днів можна почути легенду про те, що колись тут збиралися відьми на шабаш, які приходили сюди вночі, щоб на горі здійснювати свої магічні обряди, подалі від людських очей і у суцільній темряві.
Друга легенда розповідає, що ще до відьом гора привабила львівського гицля (гицлями називають людей, які займаються відловом безпритульних тварин). Той жив біля неї та відправляв до раю або пекла бродячих тварин. Ще за кілька століть після цього гора стала місцем для кривавих розправ чинних влад над злочинцями…
Страти на узгір’ї
З вісімнадцятого століття гора, яка до цього привертала увагу міфічних відьом та гицлів, привернула увагу і людей, а точніше, катів, які саме цю місцину обрали для того, щоб страчувати усіляких “ворогів народу”.
Розпочалося все після 1768-го року, коли саме на цьому місці було страчено учасників гайдамацького руху. Ще майже через століття, у 1847-му році, на горі стратили польських патріотів-повстанців Теофіла Вісьньовського та Юзефа Капусцінського. Вони з невеликим загоном повстанців вирішили вчинити заколот за Річ Посполиту, однак значної підтримки серед населення не знайшли і взяли участь лише у кількох сутичках. Ясна річ, що їх дуже швидко знайшли і історія завершилася повішанням на горі Страт.
Згодом, у 1895-му році, за ініціативи віце-президента Львова Міхала Міхальського на горі поставили пам’ятний знак — мармуровий обеліск на постаменті, присвячений пам’яті Теофіла Вісьньовського. У тому ж році з ініціативи магістрату було впорядковано і парк довкола гори, який теж отримав назву на честь вищезгаданого очільника повстанського руху.
З деяких джерел відомо, що на пам’ятнику був кам’яний орел, який розправляв крила, готуючись до злету. Проте він зник з монументу і його доля невідома. Сам же парк та гора довгий час були у дуже занедбаному стані, аж доки у 2015-му році не здійснили реконструкцію пам’ятника за кошти Міністерства культури та національної спадщини Польщі, впорядкували доріжки та привели до ладу головні сходи.
