Висаджування дерев як альтернатива відновлення зруйнованої екосистеми Львова та України

Пандемія поширення ковід-19 стала великим викликом для цифрової епохи людства. Сучасна людина стикнулася із загрозою, яка немислима в інформаційному та технологічному світі. Це захворювання стало справжнім випробуванням для нас на людяність та добро. Милосердя, розуміння та людське спілкування, − усе, чому ми уже давно не надаємо великого значення стало свідомісним переосмисленням під час епохи пандемії. Поряд з тим, попри важкі виклики сучасності, екоактивісти та волонтери не втратили віри у відновлення екосистеми міст та сіл, тому світова акція «Озеленення планети», спрямована на відновлення зруйнованої екосистеми та глобального потепління набула глибшого значення, пише leopolis.name.

 Цьогоріч вчергове тривала акція «Озеленення країни», яка відбувається кілька років поспіль. У багатьох локаціях нашої країни та нашого міста відбулися засадження на ділянках, заздалегідь відведених для екозон. Така ініціатива покликана відновити втрачену екосистему, яка руйнувалася протягом радянського періоду та незалежної України. 

Інвестиція у майбутнє: легені нашої планети

30 жовтня 2021 року відбулася чергова акція «Створюємо ліси разом» у межах загальнодержавної ініціативи «Озеленення планети». На багатьох локаціях Львівщини активісти, студенти, школярі, політики садили ліс. Амбасадором на Львівщині та ініціатором цієї благородної справи є Ігор Дулин – засновник благодійної організації «Добро. дій», викладач НУ «Львівська політехніка», власник мережі «Ваш лаваш», громадський діяч.

Ігор готується до акції кожного року заздалегідь. Готує програму, веде переговори із лісництвами на Львівщині, допомагає купувати пагінці дерев. А ще, як дбайливий, у минулому за освітою та покликанням, досвідчений лісівник Ігор готує спеціальний одяг та реманент для висадки лісу. Ігор гуртує команду, перевіряє локації для висадки лісу, запрошує Анатолія Дейнеку – начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства і його заступника Ярослава Целеня, заступника голови Львівської ОДА Віталія Загайного та народного депутата Ростислава Тістика до Великомостівського лісництва Жоківського району.

На ділянці у півтора гектари у Великомостівському лісіництві садили ліс учні соснівської школи під керівництвом директорки Ольги Сагайдак, вчителів школи та професійних лісників. За словами Ольги Сагайдак, діти цієї школи мають окремий гурток лісівництва, де ведуть активну роботу із садівництва невеликих ділянок та лісосмуг. Жовківське лісове господарство проводить навчання серед школярів та організовує конкурси для активних учасників гуртка. Тому у суботу, 30 жовтня 2021 року відбулося урочисте нагородження школярів-призерів конкурсів із лісівництва грошовими винагородами.

На урочистій частині нагородження були присутніми: Ігор Дулин, амбасадор; народний депутат Ростислав Тістик, заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний, начальника ЛОУЛМГ Анатолій Дейнека, його заступник Ярослав Целень, директор ДП Жовківського району Василь Височанський, місцева преса та обласні медіа. Опісля урочистої частини, політики, активісти і громадські діячі також долучилися акції, висадивши прекрасні сосни і дуби. Під час висадки велася дружня бесіда і приємне спілкування. Після висадки сосен та дубів, учасники акції мали нагоду поспілкуватися під час обіду на свіжому повітрі, обмінятися враженнями, контактами та поділитися планами із висадки лісу на майбутнє.

Зруйнована екосистема Львова внаслідок скандальних забудов

Споживацьке ставлення до природи, що утвердилося у свідомості пересічних українців своїми коренями сягає радянської доби. У радянській свідомості, висловлюючись словами російського біолога Івана Мічуріна: «Ми не можемо чекати на милість від природи; взяти її у неї − наше завдання», вкорінилася споживацька свідомісна парадигма, коли на екосистему не зважали, а намагалися максимально використати природні багатства. Це стосувалося періоду великої перебудови, коли замість зелених насаджень містечок і промислових міст, будувалися великі житлові комплекси.

Така доля спіткала Львів, де, завдяки радянському господарюванню зникли відомі водоймища та ставки, наприклад, річка Полтва, що раніше знаходилася у відкритому стані. На місці прекрасних природних ландшафтів, радянська влада намагалася водоймища і озера висушити. Один із відомих прикладів споживацького світогляду − це побудова готелю Львів, на місці колишнього озерного відпочинкового комплексу.

Радянська свідомісна споживацька парадигма мала б відійти у минуле, та сучасний Львів забудовується шаленими темпами, не зважаючи на екосистему. Наслідки руйнування екосистеми не забарилися: значне забруднення, бруд, пилюка, буревії та стихійні лиха, які щорічно переживає місто. Ось на вулиці Городоцькій вхід у колишній тир, тобто у самому центрі міста, заріс кущами, а казарма ерцгерцога Фердинанта (військова частина) має проблеми із недоглядом дерев. Таке ставлення до екосистеми нерідко призводить до серйозних зсувів асфальту, що осінню минулого року спостерігали мешканці вулиці Поповича, де під землю, між будинками, стався провал ґрунту. Сьогодні, місцева влада не спромоглася усунути проблему, тому між будинками є невелике провалля, яке загрожує будинкам тріщинам, просіданням та аварійним станом.

Скандальні забудови та руйнування львівських вулиць

На вулиці Сянській, яка, згідно з планом розвитку міста, мала бути відремонтована ще у 2016 році, байдужість влади призвела до прогнивання стіни фасадних будівель, а недогляд за деревами часто стає причиною багатьох аварійних ситуацій, коли важкі вітки дерев падають на автівки мешканців вулиці.

Зі значними скаргами звернулися львів’яни, що мешкають на вулиці Кооперативній, де незаконні забудови ТзОВ «Княжий Хол» знищують архітектурну пам’ятку місцевого значення, а невелику алею дерев, яка захищала мешканців від жаркої погоди і була місцем затишного відпочинку винищили ще до забудови.

Понад рік, мешканці вулиці Золотої 12 борються із незаконними забудовами «Інтергал-буд», що призвели до повільного нищення старої хрущівки, внаслідок заборонених будівельних робіт. Схил, який зачіпають будівельники, руйнує кілька сусідніх хрущівок, а також екосистему цього району, оскільки дерева та зелені насадження починають сохнути. Це призводить до утворення біля асфальту ґрунтового болота і багнюки, навіть після незначних опадів.

Унаслідок руйнування екосистеми на перехресті вулиць: Левицького – Мечникова – Студентської у лютневу негоду між будинками утворилося значне просідання ґрунту, діаметром завдовжки у невелике озерце. Мешканці цих вулиць досі бояться ходити по вулиці, оскільки наслідки негоди місцева влада досі не ліквідувала.

9 березня мешканці вулиці Пластової протестували проти рішення міської влади збудувати сміттєпереробний завод, оскільки це порушить екосистему парку Знесіння в цілому. Такий завод на замовлення ЛКП «Зелене місто» планується як технічно, морально застаріле та збиткове підприємство, що потребує більшої площі. Поблизу знаходяться очисні споруди з кількома десятками гектарів мулових полів, проблема яких не вирішується місцевою владою. А відходи від цього заводу ще й потребуватимуть іншого заводу – сміттєспалювального, оскільки на переробці накопичуватимуться небезпечні для людини і екосистеми: РДФ-паливо, пилюка і небезпечні випаровування.

Нерідко проблема незаконних забудов є лише піаром політиків чи недобросовісних підприємців, а екосистема, на жаль, не відновлюється. На думку спадає відомий іронізм: «Бог пробачає – завжди; люди – рідко, а природа – ніколи!» Тому акція «Озеленення» нашого міста, в першу чергу, є своєрідним замолюванням гріхів мешканців перед природою, яку часто нищимо. У цій ситуації львівській місцевій владі варто використати європейський досвід відновлення екосистеми старих міст, коли щороку здійснюються висадки дерев, що найбільше підходять до клімату та ландшафту. Зокрема, такі старі міста організовують висадку дерев та їхнє оновлення кожні п’ятдесят років.

Європейський досвід висадки дерев

Глобальне потепління та парниковий ефект досягли не тільки міст України, а й також за торкнули давні міста Європи. Звіти з екологічної ситуації фахівців зі Швейцарії доводить, що потрібно засаджувати міста новими деревами, − в такий спосіб можна зменшити парниковий ефект на 75%. Це також актуально, зважаючи на швидкий розвиток урбанізації у світі. Тому перед жителями міст постала проблема – зробити життя комфортним для проживання. Висадка дерев, у цій ситуації найбільш дієвий та недорогий метод відновити екосистему.

Старі міста Європи часто-густо потерпають від парникових газів та забруднення. Тому у Європі ця проблема також актуальна. Як цю проблему вирішують старі міста? Наприклад, у Берліні оновлюють алеї тополь, які там прекрасно прижилися, адже відомо, що на місці алеї за часів Австрійської імперії були болота, на яких майже не росли дерева. У Відні оновлюють екосистему екзотичними деревами, стійкими до клімату, зокрема різними видами сакур. Висадка сакур популярна також у Мукачево. Київ відомий своїми каштанами. На разі у Львові поки що нема одного популярного дерева.

За словами очільниці управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Олександри Сладкової, висадка дерев – це найбільш дієвий спосіб зробити Львів комфортним містом. Особливо це стосується історичної частини міста, де потрібно подбати також про красу, а не тільки про екологію. На думку, Олександри Сладкової, доросле дерево здатне давати тінь та вологу під час великої спеки, коли асфальт нагрівається і температура досягає на сонці понад сорока градусів. Тому потрібно підвищити рівень культури екосвідомості пересічних мешканців громад та керівників міста, які б на власному прикладі демонстрували своє ставлення до природи як до потужного ресурсу, а не тільки об’єкту чи можливості для власного збагачення.

Як відновлюється екосистема Львова? Висадка дерев у Львові до Дня клімату

23 жовтня 2021 року в межах акцій: «Висадка «Саду здоров’я у Шевченківському районі м. Львові, «Один мільйон дерев за одну добу», організованих амбасадором Ігором Дулиним відбулося садівництво дерев на багатьох локаціях міста Львова. У акції взяли участь відомі діячі культури, священики, політики. Партнерами екоакцій виступили: Державне підприємство Золочівське лісове господарство, благодійний фонд «Чародійка», Асоціація місцевих рад «Ради Львівщини», мережа аптек «Подорожник», Львівська Пивоварня, Радіо Люкс.

Локацій для висадки було кілька. Зранку, у центрі міста, свої іменні дерева змогли висадити працівники Львівської обласної ради, зокрема Юрій Холод – заступник голови Львівської обласної ради. У висадці алеї здоров’я взяли участь голова міста Андрій Садовий, у сквері біля лікарні клінічної лікарні швидкої допомоги – народний депутат України Ростислав Тістик (посадив понад 1200 саджанців), тюльпанове дерево посадила посол Хорватії в Україні Аніца Джамиц, Данило Сороковий з Асоціації Місцевих Рад «Ради Львівщини» висадив свої сакури, а також настоятель Гарнізонного храму Петра і Павла отець Тарас Михайльчук та співачка Оксани Мухи посадили свої іменні дерева.

Така ініціатива покликана невеликими кроками відновити екологічну систему Львова, зробити Львів комфортним для туристів та мешканців. Висадка дерев відомими людьми – прекрасний приклад для наслідування, адже це велика інвестиція у наше майбутнє, наше здоров’я, яка покликана зберегти екосистему для прийдешніх поколінь.

Get in Touch