Кришечку збери – дитині допоможи: акції “Серце доброти” – один рік!

В епоху ковід-19 почали з’являтися дуже цікаві благодійні та екологічні ініціативи на Львівщині. Саме про таку благодійну ініціативу розповідаємо сьогодні на leopolis.name.

Перший етап проекту «Кришечку збери – дитині допоможи», 23 листопада 2020 року

Розпочався проєкт з ініціативи волонтерки та благодійниці Ярини Чичкевич, яка принесла закордонний досвід у Пустомитівську ОТГ. Ярина Чичкевич уперше побачила такі ініціативи в Іспанії та інших країнах, де подібні проєкти є досить популярними. Підприємства мають активні договори із багатьма благодійними організаціями про партнерство: волонтери збирають пластмасові кришки в обмін на кошти від підприємств, а перераховані кошти передають на лікування важкохворих дітей.

Минулого року, Ярина Чичкевич об’єднала навколо себе активних друзів, які є кураторами, учасниками та координаторами проєкту. Виявилося, що такий проєкт є в Одесі. І цей досвід Ярина Чичкевич вирішила перейняти для Пустомитівської громади. 

Схожі проекти в Україні

В Україні це не перший проект такого характеру. В Одесі такий проект діє уже кілька років за участі екоактивістів та місцевих громад. Проект має кілька локацій і фінансується з джерел: коштами громади, приватними пожертвами небайдужих людей та грантовими коштами міжнародних фундацій. Також такі проекти є у Дніпрі та у місті Буча поблизу Києва.

Закордонний досвід

Один журналіст, подорожуючи по Іспанії, вкрай здивувався, коли майже у кожному будинку він знаходив скляну вазочку з різнокольоровими кришками від пластикових пляшок. А коли він побачив, біля супермаркету контейнер з кришками, його подиву не було меж.

Поруч висіла фотографія маленької дівчинки − їй потрібна була дорога операція. Одна компанія з переробки пластику зголосилася допомогти, повністю сплативши лікування дівчинки, але ціна питання вразила всіх − 200 тонн пластикових кришок від пляшок. Знадобилося кілька місяців, щоб зібрати необхідну кількість вторсировини. У результаті сталося подвійне чудо: і дівчинка отримала лікування, і природа була врятована від двохсот тонн сміття.

Кілька років тому студенти у Туреччині із пластикових кришок зробили інвалідну коляску. Все це свідчить лише про те, що звичайнісінька кришка від ПЕТ-пляшки може використовуватися повторно, допомагаючи не тільки екології, а й окремим людям.

Практична реалізація проекту

Як відбувається та реалізується цей благодійний екопроєкт? У локаціях, де встановлені екоінсталяції у формі серця з невеликим отвором зверху, опускаються пластикові кришки. Збір триває доти, поки не буде зібрано хоча б ¾ еко-інсталяції, тобто «серця доброТИ». Потім кришки волонтери організації «Еко-ініціативи Пустомитівської ОТГ» вилучають із локацій  та привозять до Пустомитівської ОТГ. Тут активісти та члени молодіжної ради акуратно сортують кришки у паперові ящики та передають на підприємство  Fujikura Automotive Ukraine, що знаходиться у Рясному-2 для переробки. Куратором цього проєкту на підприємстві є Володимир Ференц. Підприємство перечислює кошти на рахунок проєкту. Зібрані кошти активісти використовують для лікування дітей хворих на ДЦП.

Проект у соціальних мережах та масштабування

У Пустомитах ініціативу створення екоконтейнеру у формі серця підтримав голова пустомитівської ОТГ Олег Серняк і місцева влада.

У зв’язку із популярністю проекту та активних запитів інших локацій на фейсбуці була створена група проекту ««Кришечки збери − Дитині допоможи», адміністраторкою та керівницею якої є Ярина Чичкевич.

Першу інфсталюцію у вигляді серця було виготовлено за кошти місцевої громади м. Пустомити. У інших містах − це пожертви та кошти громад і небайдужих людей. Та за короткий період, екоінсталяція стала дуже популярною у пустомитівській громаді, особливо серед школярів, які охоче стали збирати кришечки вдома та опускати у екосерце при будь-якій нагоді, коли приходили на місце локації.

Сьогодні уже встановлено 15 екоконтейнерів «Серце доброТи» у різних містах та селах на Львівщині. У ці екоконтейнери можна опустити чисті кришки від будь-яких пластикових пляшок, тетра-паків, дой-пакетів і інші кришки з маркуванням у трикутнику «2», «02», HDPE (за винятком кришок від банок кави, тюбиків зубної пасти і косметичних засобів).

Заходи проєкту

Цьому проекту виповнився рік. За цей час організатори багато зробили. У межах проекту було проведено велику кількість заходів: шкільних уроків, онлайн-конференцій, лекцій на тему екосвідомості, зустріч із громадськими діячами та політиками.

Чому на проекті збирають пластикові кришки?

Часто виникають питання щодо пластикових кришечок. Чому саме кришечки? Чому окремо від пляшок? А що з ними будуть робити далі? 

Пластик можна зустріти всюди, навіть в лісах і унікальних екосистемах. Останнє місце знаходження пластику вкрай небажано, оскільки пластик розкладається повільно, викидаючи у навколишнє середовище отруйні компоненти, які згубно позначаються на екологічній ситуації. Але людство вчиться переробляти відходи. Хто б міг подумати, що різнокольорові кришки від ПЕТ-пляшок можуть отримати друге життя. І промислові підприємства з кожним роком удосконалюють власні виробництва, скорочуючи відходи і використовуючи їх повторно.

Чому кришки не утилізують разом з пляшками?

Здавалося б, якщо ПЕТ-пляшки навчилися переробляти вже дуже давно, то чому питання утилізації кришок досі постає гостро? Вся справа у тому, що переробляти кришки разом з пляшками не можна. Це різні типи пластику, які потрібно утилізувати окремо – це сучасна технологічна особливість.

У результаті − з’являється необхідність сортування. Але зробити її не так просто, адже перед завантаженням сировини у бункер, буде потрібно або зрізати шийку з кришкою, або відкручувати її. Здавалося б, нічого складного. Але коли мова йде про десятки тонн пляшок, операція стає занадто затратною для підприємств, і вони просто від неї відмовляються.

Нещодавно збір кришок набрав великих масштабів: по Україні прокотилася волонтерська хвиля-акція зі збору різнобарвного пластику. Акції були проведені в багатьох містах країни (Київ, Одеса, Львів, Херсон). Такий ажіотаж зумовлений декількома факторами:

  • реальна допомога нужденним (якщо зібрати близько 8 тонн кольорових кришок, можна купити інвалідну коляску);
  • реальна допомога довкіллю (не варто говорити про те, як пластик впливає на водойми і території);
  • різнокольорові ковпачки зручніше збирати, ніж пластикові пляшки;
  • кришки від ПЕТ-пляшок займають мало місця і не потребують значних затрат на транспортування;
  • ціна однієї кришки приблизно така ж, як і пляшки.

Все це свідчить лише про те, що різнокольорові, на перший погляд, нікому не потрібні, шматки пластика не повинні їхати на звалище. І тепер потрібно детальніше розповісти про те, як відбувається утилізація кришок від пластикових пляшок.

Переробка у вторинну гранулу

Кришка складається із цінної сировини − поліетилену, який можна переробляти у вторинну гранулу. Перш за все необхідно зібрати, помити і очистити матеріал. Далі все може розвиватися за двома сценаріями, залежно від технологічного процесу. Найчастіше з пластикових кришок отримують вторинні гранули, які можуть використовуватися повторно при виготовленні різних полімерних виробів.

Класична технологія переробки. Вона складається з кількох етапів:

  1. Збір сировини − перший і основний етап. Можна спробувати поставити в громадських місцях спеціальні контейнери з позначкою про те, що вони призначені для збору кришок від ПЕТ-пляшок.
  2. Сортування. Як правило, ковпачки виготовлені з одного типу пластику, бажано розсортувати за кольорами.
  3. Очищення. Кришки необхідно ретельно промити і очистити від етикеток, якщо вони є. Можна робити це вручну, а можна і за допомогою спеціального обладнання. Все залежить від кількості сировини і можливостей підприємства.
  4. Подрібнення. За допомогою спеціального пристрою пластик перетворюється на подрібнення. На цьому етапі переробка може бути закінчена, оскільки деякі підприємства готові купувати вже подрібнений пластик.
  5. Гранулювання. Завершальний етап переробки пластикових кришок. Це процес спікання флекса. Розплавлений матеріал видавлюється «ковбасками» і подрібнюється за допомогою спеціальних ножів під час високих температур. У результаті виходять однорідні гранули розміром до 15 мм. Вони є сировиною для виготовлення нових полімерних виробів.

Розвиток проекту у майбутньому

Благодійна ініціатива Ярини Чичкевич перетворилася на прекрасний довгостроковий проект, який підтримують громади Львівщини. У планах координаторів та активістів – встановлення екоконтейнерів у вигляді серця у всіх містах та селах України. Така ініціатива не тільки корисна як екологічна, а й також благодійна, що виховує у дітей і молодих людей добро і милосердя. Окрім того, екоконтейнери у вигляді сердець – це символ нашої небайдужості і красива інсталяція, що прикрашає будь-яку громаду.

Get in Touch