Про екологію в світі починають говорити все частіше і більше. Ця тенденція буде не лише зберігатись, а й посилюватись. Кліматичні зміни, шалене збільшення об’ємів промислових й побутових відходів і шляхи виходу із такої ситуації – це основні екологічні тенденції сьогодення. Львів ще зовсім недавно був епіцентром сміттєвого скандалу, який актуалізував проблеми міста, пов’язані з екологією. Сьогодні саме питання спорудження сміттєпереробного заводу є головним вирішенням екологічних негараздів у місті Лева. Також існує ряд інших важливих напрямків, небайдужих львів’янам, пише leopolis.name.
За результатами дослідження, проведеного соціологами наприкінці 2020 року і опублікованого у квітні 2021 року (автори – С. Балюк, Н. Клаунінг, Л. Четвертухіна і М. Коваль-Гончар), головною екологічною проблемою жителі України називають забруднення води та її дефіцит. Загалом причиною екологічних негараздів українці назвали відсутність сміттєпереробних підприємств та стихійні звалища.
Дослідження проводилось у декількох регіонах, зокрема й у Львові, що дає змогу дізнатись про погляди львів’ян щодо даного питання. Слід відзначити, що респонденти, відповідаючи на запитання про найгостріші проблеми в Україні загалом, екологічні питання поставили на 7-ме місце (після високих тарифів на послуги ЖКГ, війни на Сході України, пандемії коронавірусу, низького рівня життя населення, корупції у владі та якості медичного обслуговування).
- Оцінка екологічної ситуації в Україні
Екологічне становище в Україні оцінюють загалом як “точно погане” (40,9%) та “скоріше погане” (46,5%). У Львові на це питання відповіли наступним чином:
- точно добре – 0,0%;
- скоріше добре – 6,1%;
- скоріше погане – 55,1%;
- точно погане – 36,1;
- важко відповісти – 2,8%.
52,9% респондентів вважає, що впродовж останніх років стан тільки погіршувався. Важливо й те, що половина опитаних переймається станом екології в своїй країні, і 58,1% – у своєму місті.
- Основні екологічні проблеми
Головною проблемою в Україні, яка позначається на екології, вважають зростання кількості побутових й промислових відходів, а також – забруднення води (вказується, зокрема, дефіцит чистої питної води). Вибір львів’ян щодо проблематики в масштабі країни виглядає так:
- зростання об’ємів відходів побутового та промислового типу – 56,4%;
- забруднення/дефіцит води – 49,9%;
- забруднення грунту й руйнування його родючого шару 36,8%;
- забруднення атмосферного повітря – 31,9%;
- неякісні харчові продукти – 31,9%;
- вичерпання природних ресурсів – 30,2%;
- лісові пожежі й посухи – 25%;
- нестача зелених насаджень – 23,4%;
- кліматичні зміни й глобальне потепління – 23%;
- радіаційний вплив – 22,1%;
- повені – 21,2%;
- зменшення біорізноманіття – 15,8%;
- електромагнітне забруднення – 11%;
- руйнування озонового шару – 9,2%;
- шумове забруднення – 6,6%.
На питання про те, чи становить небезпеку для довкілля спалювання весною сухої трави, львів’яни відповіли так:
- точно так – 44,5%;
- скоріше так – 38,3%;
- скоріше ні – 10,3%;
- точно ні – 4,2%;
- важко відповісти – 2,6%.
У Львові головною екологічною проблемою вважають побутові та промислові відходи, кількість яких невпинно зростає – 61,5%. На другому місці прогнозовано забруднення води і дефіцит питної води – 51,2%, третьому з результатом в 40,9% голосів – низька якість харчових продуктів.
- Причини екологічних проблем
У Львові, що й не дивно, головною причиною екологічних проблем в країні 38,7% респондентів назвали відсутність сміттєпереробних підприємств та існування стихійних звалищ. У п’ятірку також увійшли такі проблеми, як:
- неякісне очищення стічних вод – 34,5%;
- низький рівень екологічної культури населення – 33,9%;
- вирубка лісів – 33,8%;
- недостатній контроль екологічних питань з боку влади – 31,5%.
Якщо говорити про екологічні проблеми у Львові, то їх появу та існування місцеві мешканці вбачають у стихійних звалищах та відсутності сміттєпереробних заводів – 43,1%, низькій екологічній свідомості населення – 42,4%, вирубці лісів – 39,8%, неякісному очищенні стічних вод – 38,5% та великій кількості автотранспорту – 29,5%.
- Основні шляхи, що дозволять розв’язати екологічні проблеми
Одне із основних питань, яке ставили респондентам, стосувалось ймовірних першочергових кроків, які могли б позитивно вплинути на екологічне становище. Головним завданням назвали встановлення на підприємствах сучасних очисних систем – 38,1%. На другому місці з невеликим відставанням (37%) опинилась потреба в очищенні води. Дальше – будівництво сміттєпереробних заводів (32,2%), встановлення контейнерів, які дозволять роздільно вивозити сміття (30,8%) та підвищення культури екологічної поведінки населення (28,3%).
Цікаві результати продемонструвало запитання щодо особистих кроків кожного респондента. Понад половина із опитаних (50,9%) відповіла, що заощаджує воду, тепло, газ та електрику. 44,9% ствердило, що сортує сміття. Лише 15,1% опитаних не використовує чи майже не використовує пластикові та поліетиленові вироби. 14,1% респондентів займається сезонним прибиранням парків, берегів водойм, висаджує дерева.
Відповідальність за екологічну стан в Україні покладають на місцеву владу – 63,7%. 35,2% респондентів вважає, що головну відповідальність несуть громадяни, а 29,8% – центральна влада. У Львові відповідальність на місцеву владу покладають 60,4% респондентів, на громадян – 48,4%, на центральну владу – 23,9%, на профільні служби і відомства – 19,2%.
- Місцева влада і екологічні проблема
У Львові лише 2,4% опитаних вважає, що місцева влада достатньо приділяє уваги вирішенню екологічних проблем. Відповідь “скоріше так” пролунала від 19,9% респондентів, тоді як “скоріше ні” відповіли 42,5%, а “точно ні” – 27,3%.
Тут відзначимо, що лише 52,1% львів’ян заявили, що поруч з їхнім будинком встановлені контейнери для сортування сміття.
- Сортування сміття
Сортування сміття практикує, як показує дослідження, 38,5% жителів Львова, окремі види сортує 29,8% містян, ігнорує цю потребу – 31,1%.
Сортуванню підлягають наступні відходи:
- пластик (77,9%);
- скло (49,6%);
- папір/картон (45,7%);
- харчові відходи (43,2%);
- небезпечні відходи (побутова електроніка, лампи, батарейки, ртутні термометри, 31,3%).
Респонденти заявляли, що не сортують сміття головно через відсутність поблизу будинку відповідних контейнерів (60,8%). 31,8% опитаних заявили, що у цьому немає сенсу, бо сортоване сміття забирає спецтехніка, яка всеодно його змішує. 19,5% ствердили, що не практикують сортування, бо в Україні це не заведено.
Більше половини респондентів (62,8%) заявили, що у випадку наявності відповідних сміттєвих баків біля їхніх домів, вони б практикували сортування. Для 31,4% важливим є фінансове стимулювання (у вигляді обміну відсортованого сміття на певні товари, зниження тарифів на комунальні платежі). 28% опитаних хоче мати певність, що сортоване сміття буде перероблене.
Львів’яни також назвали наявність контейнерів головною умовою для сортування (59,3%). Для 41,6% важливо, аби відходи ефективно перероблялись. 36,2% не відмовились би від фінансового заохочення.
У Львові (й Україні загалом) проблеми екологічної безпеки, попри їх розуміння, не називають першорядними. І це зрозуміло, беручи до уваги війну з Росією на Сході України, пандемію коронавірусу та затяжні економічні негаразди. Також слід відзначити, що львів’яни применшують значення екологічних проблем для себе і міста. Ця тенденція характерна для усіх регіонів країни.