Колись у Львові було чимало водойм, які за часів різної влади користувалися попитом серед містян і були улюбленими місцями відпочинку. З тих чи інших причин левова частка озер до сучасності не збереглися – були занедбані та знищені.
Мешканці Сихова, якщо у них поцікавитися, неодмінно розкажуть про Піонерське озеро – одну з найбільших водойм нашого міста, якого не застали сучасники. Чим було особливе озеро і цікаві факти про нього читайте у матеріалі на leopolis.name.
Звідки взялося Піонерське озеро у Львові і де було розташоване
Піонерське озеро розмістилося на території однойменного урочища у районі Сихова, неподалік від лісопарку “Зубра”. Це була створена комсомольцями у 1956-му році водойма з площею у двадцять гектарів, яка живилася за рахунок річки Зубри.
Зі старих карт важко зрозуміти, чи була на місці Піонерського озера до того часу якась водойма. Тому незрозуміло, чи комсомольці на “порожньому” місці вирішили створити водойму, чи були для цього якісь передумови. Можемо лише здогадуватися.
Рівень води у водоймі контролювала гребля, тож кришталево чиста у той час річка Зубра не могла “перелити” озеро.
Чому озеро користувалося попитом?
Мальовнича місцина, без сумнівів, приваблювала увагу містян. Подобалося львів’янам відпочивати тут і через те, що на березі озера було облаштовано човникову станцію, тому влітку тут можна було плавати та купатися. По неділях тут навіть можна було поїсти – на території станції діяв буфет.
Приваблювало Піонерське озеро і через те, що тут водилося багато риби. Тут у “рибний період” можна було зустріти чимало рибалок, які поверталися додому з гарним уловом.
Вабила львів’ян і чистота – водойма насправді була дуже чистою. Деякі дані свідчать, що навіть після появи Сихівського масиву у 1981-1982-х роках вода тут була такою ж чистою, як і на початках існування.
Неподалік від озера розгорнувся дитячий піонерський табір – вочевидь, саме тому озеро отримало саме таку назву. Та й сама назва була типовою у той період.
Подальша історія Піонерського озера
Невідомо з яких причин у середині 1980-х років радянська влада наказала зруйнувати озеро. Бульдозерами та екскаваторами розрили берег озера в напрямку річки Зубра, і вже за декілька днів озеро витекло.
Піонерський табір ще продовжував працювати після зруйнування озера, але і його згодом закрили. Нагадувати про те, що тут колись була водойма, залишилася лише кількаметрова гребля, яку взимку кмітливі львів’яни перетворювали у гірку для катань. Проте так тривало зовсім недовго – греблю пошкодили, будівля човникової станції була недоглянутою і швидко зазнала руйнувань.
Дуже швидко абсолютно будь-які ознаки того, що колись саме тут хлюпалися містяни, а рибалки з задоволенням ловили рибу, зникли й зовсім. Місцину забирає собі природа – територія заростає деревами. Видно, щоправда, частинку старої греблі, а урочище і досі носить назву Піонерське, – це єдині відголоски минулого, які нагадують львів’янам про цю місцину
