Ще кілька десятків років тому Львів був містом численних водойм, чимало з яких у наші дні вже ніколи ніхто не побачить. Колись там вирувало життя – літом хлюпалися у теплій водиці львівські сім’ї, на берегах з надією улову сиділи рибалки, а взимку ковзалася місцева дітвора, пише leopolis.name. Таким, наприклад, є Піонерське озеро, історію та цікаві факти якого ми розповідали у попередній публікації.
У цій публікації ми познайомимо сучасників із ще одним втраченим озером нашого міста – Панянським ставом.
Житлові будинки на місці колишнього ставу

У сучасному місті ми не побачимо ані самого ставу, ані його залишків, адже земельну ділянку, де він колись розташувався, швидко забудували. Можемо тільки уявити собі водойму, дивлячись на будинки під номерами 19-21 на сучасній вулиці Вітовського (у радянські часи – вулиця Пелчинського, на згадку про ставки на цих земельних ділянках), – саме тут колись був розташований втрачений Панянський став.
У міських архівах знаходимо інформацію, що Панянський став існував у Львові впродовж кількох століть. Перші згадки про водойму сягають ще часів середньовічного міста – зокрема, у документі львівського магістрату, в якому згадується про млин на Панянському ставку (документ 1608-го року).
Говорячи про втрачені водні об’єкти Львова, частіше за все згадують про Пелчинський став. Щоправда, не всі знають, що Панянський розташувався одразу біля Пелчинського, створюючи в сукупності чудове місце для відпочинку в старому місті. Зі старих фотографій фантазуємо, як колись тут діяла купальня та можна було взяти у прокат човен, а взимку – покататися на ковзанах.
Спортивні атракції на Панянському ставі: як тут колись грали у хокей

Як ми згадали вище, Панянський став чудово підходив для катання на ковзанах. Грали тут і в хокей – це була не просто розвага для місцевої дітвори, а справжнісінька зимова атракція. У старих газетах “Слово польське” від початку двадцятого століття можна знайти інформацію, що тут відбувалися ігри учнів Реальної школи з командами інших шкіл та товариств. Наприкінці публікації автор висловив надію, що скоро і місцеві дівчата вийдуть на лід, бо вже добре навчилися “гоцати” на ковзанах.
Це були тільки початки для хокейного спорту у Львові – міські архіви свідчать, що активно розвиватися цей вид спорту почав у двадцятих роках минулого століття, коли масово формувалися хокейні секції. Проте одне можна стверджувати напевно: саме на Панянському ставі львів’яни колись “гоцали” на ковзанах і вправлялися у хокейній майстерності.
Обидва стави, Панянський та Пелчинський, де колись так вирувало життя мешканців нашого міста, назавжди зникли з мапи Львова після Першої світової війни. Ставки спустошили десь у 1921-му році, а локації швидко використали для “міських потреб”, засипавши земельну ділянку та звівши тут кілька житлових багатоповерхівок, які ми можемо побачити в наші дні.
Таким був Панянський ставок – одне з улюблених місць відпочинку львів’ян у минулому, яке назавжди втратило місто.