Львівщина є крайньою західною областю в Україні. Її географічні та природно-кліматичні особливості створюють сприятливі умови для відпочинку та оздоровлення. На півночі територія Львівщини вкрита лісами, а на південному заході – розляглися гірські масиви Карпат. Клімат у Львівській області помірно континентальний з помірною вологою зимою та теплим літом, пише leopolis.name.
Обласний центр – старовинне місто Львів, яке є значним туристичним центром в Україні. Кожного року безліч туристів приїжджають до Львова, щоб побачити численні архітектурні та культурні пам’ятки: храми, музеї, галереї, кав’ярні та прогулятися старовинними вуличками міста, поринувши в атмосферу середньовічної епохи.
За межами Львова є багато варіантів оздоровчого відпочинку, зокрема, у відомих бальнеологічних курортах Львівщини – Трускавці, Моршині, Східниці, а також можливості активного відпочинку на гірськолижних курортах Славська, Волосянки, Орявчика, Тисовець, Розлуч, Плав’я тощо.
Трускавець – один з найдавніших курортів у Європі
Трускавець – невелике містечко, розташоване в передгір’ї Карпат, на висоті 350-400 метрів над рівнем моря, в долині гірської річки Воротище. Від Львова Трускавець розділяє лише сто кілометрів. А до обласного центру – Дрогобича відстань — 9 кілометрів.
Історія міста Трускавець є дуже давньою. Його назва має кілька версій походження. Згідно з першою, Трускавець походить від старослов’янського імені Трушко, згодом Трусковіч і Трускавець. Проте досі немає достовірних відомостей щодо того, хто був засновником міста. Інша версія походження – від польського слова “truskawka”, що в перекладі означає полуниця.
Однак ця ягода з’являється в Європі на початку XVIII століття, а перша письмова згадка про Трускавець датується 1462 роком, тобто XV століттям. Деякі вчені виводять назву міста від литовського слова “druska” – “сіль”, оскільки Прикарпаття – здавна є відомим центром солеваріння. Ще одна цікава версія назви Трускавця пов’язана з маком, якого колись багато сіяли на сучасній території міста, а сам мак називали “хруставець”.
Одним з перших, хто дослідив мінеральний склад трускавецької води та відкрив її цілющі властивості – був львівський хімік-аптекар Теодор Торосевич, який 1836 році вперше опублікував власні дослідження про мінеральні води Трускавця. Торосевич детально описав склад нафтової води, яку згодом назвали “Нафтуся”.
На початку XX століття відбувається європеїзація та модернізація Трускавця: будується залізничне сполучення зі Львовом, Варшавою, Віднем; проводиться електричне освітлення; впроваджують новітні методи лікування. Місто розбудовується новими віллами та санаторіями. У результаті, вже наприкінці XX століття Трускавець стає одним з найбільших оздоровчих бальнеологічних курортів в незалежній Україні, до якого щомісячно з’їжджалися на відпочинок близько 15 тисяч людей з різних країн.
Місто-курорт Трускавець не втрачає актуальності серед відпочивальників і в наш час. Цілющі мінеральні води, чисте повітря та комфортне географічне розташування в лісопарку з неймовірним краєвидами на гірські верхів’я Карпат – Трускавець є чудовим варіантом відпочинку та оздоровлення.
Моршин – місто серед лісів
Географічне розташування Моршина серед прикарпатських лісів на висоті близько 350 метрів над рівнем моря на відстані 82 кілометри від Львова та 95 кілометрів від Івано-Франківська є сприятливим для оздоровлення та профілактики різноманітних недуг.
Подібно до Трускавця містечко Моршин також є одним з найдавніших. Перша згадка про Моршин датується 1482 роком. На той час сучасне курортне містечко було невеликим селом, у якому побутувало дванадцять дворів. А перша письмова згадка про Моршин як курорт з’явилася у 1877 році. В одному з газетних оголошень було написано про Моршин як про кліматичний курорт для лікування хворих на туберкульоз легень.
Зручне залізничне сполучення, яке проходило через містечко та прилягало до Станіславова (нині Івано-Франківськ), забезпечувало здавна значний потік туристів. Цьому сприяв господар маєтку в Моршині Боніфацій Штіллер. На його запрошення лікарі організовували відоме того часу водолікування. Згодом Моршин стає бальнеологічним курортом з численними оздоровчими ваннами та трьома джерелами з цілющими мінеральними водами. Відкривається заклад для лікування грудних захворювань. З того часу популярності набуває моршинська мінеральна вода.
У Моршині розвинена туристична мережа з великою кількістю санаторіїв та готелів, найвідоміші серед яких “Перлина Прикарпаття”, “Дністер”, “Моршинський”, “Черемош” та інші.
Славське – мальовничий гірськолижний курорт
Невелике, але розвинуте, туристичне селище міського типу Славське, розташоване в Стрийському районі Львівської області за 23 кілометрів від міста Сколе та належить до Українських Карпат. Славське простягається серед гірських лісів та між полонинами хребтів Бескидів та Горганів, а також біля підніжжя гір Тростяна, Ільзи, Довбушанки, Менчела та інших. У мальовничій долині Славська протікає річка Опір і її права притока Славка.
Над річкою Опір, неподалік Славська знаходиться й могила київського князя Святослава Володимировича, якого у 1015 році вбив його брат Святополк. Згідно з легендою, річка Опір отримала назву після мужнього опору військових Захара Беркута татаро-монгольській орді хана Батия у 1241 році.
Цікаво, що могила Захара Беркута розташована неподалік від Славська, на вершині гори, у селі Тухля. Походження назви Славське та річки Славки виводять від прізвиська “славні”, які отримали героїчні жителі села за їхні походи у складі дружинників князя Святослава.
З XIX століття Славське – відомий гірськолижний курорт. Туристичну діяльність у ньому розпочали підприємці Ґредлі, які побудували перші готелі та гірськолижні витяги. Природне розташування селища з сніговою зимою та теплим м’яким літом, екологічно чистим повітрям, з неймовірно красивими гірськими ландшафтами, що вкриті хвойними лісами – стали передумовою для повноцінного відпочинку та оздоровлення, як серед українських, так багатьох іноземних туристів.
Волосянка – затишний курорт серед гір
В українських Карпатах є багато старовинних сіл та містечок, які стали чудовими місцями для зимового та зеленого відпочинку. Серед них виділяється й село Волосянка на Львівщині, розташоване в долині річок Славка та Ялинкувата, серед мальовничих гір Сколівські Бескиди. Від Славська Волосянку розділяють лише вісім кілометрів. На захід від села видніється гора Високий Верх, а неподалік гори є джерело “Писана Криниця”.
Перша згадка про село датується 1572 роком, але під назвою Полянка. За легендою, сучасна назва села пов’язана з історією про дівчину Славку з довгим розкішним волоссям, яка, захищаючись від нападника татарина, вбила його. За це дівчину смертельно покарали, прив’язавши за волосся до коня, який заволік її до смерті. Ще одна історія розповідає про страту дівчини на горі. Від її волосся утворився водяний потік Волосянка. Обидві версії назви села Волосянка втаємничують давні перекази про дівоче волосся.
