Курорт з цілющими мінеральними водами

У наш час це невелике містечко з населенням до 5 тис. осіб відоме на всю Україну завдяки своїм джерелам мінеральної води. Остання має цілющі фармакологічні властивості, пише leopolis.name. Мова йде про Моршин, що на Львівщині.

  Заснування містечка

За однією з версій, Моршин отримав свою назву від родини німецьких підприємців Морштинів, які орендували село у короля. Історики стверджують, що перша письмова згадка про Моршин датована 2 січня 1482 р. Тоді населений пункт був селом (12 дворів) та належав шляхтичу Юрію Нагваздану та входило до складу Польщі. Нагваздан продав свої маєтки, серед яких був й Моршин, маршалкові  коронному і старості Сандомирському Рафалові за чотири тисячі угорських флоринів.

Селяни виварювали сіль з ропи. З шахт, оцямрованих деревом,  з допомогою коловоротів,  видобували сировицю – соляну ропу, яка жолобами стікала в металеві котли.  Зваричі (солевари) розкладали під котлами вогонь і виварювали сіль. Оскільки сіль була дефіцитним продуктом у добу Середньовіччя, її добування було прибутковою справою. Однак моршинська сіль була гіркою та непридатною для вживання, тож не могла конкурувати з сіллю з інших міст. Гіркого смаку солі додавав мірабіліт – глауберова сіль. Тож шляхтичі Браніцькі, які отримали дозвіл короля на добування солі, не змогли стати успішними підприємцями, хоча вирили цілих п’ять колодязів для добування ропи. На шахті в середньому працювало восьмеро осіб  – два робітники, які черпали сировицю, та по двоє зваричів, заготівельників дров і писарів. У 1786 р. Моршин разом із селянами – кріпаками за 62 тисячі злотих Моршин купив шляхтич Степан Кунишович.

У складі Австро-Угорщини

У 1852 р. власником Моршину став колишній австрійський парламентар Францішек Смолка, який не відкрив у містечку школи. У 1876 р. новим власником містечка став Боніфацій Штіллер, який мав кілька крамниць у Львові, був сином власника пивоварні та мав заможну дружину. Штіллер придбав Моршин з навколишніми селами за 39 тис. злотих.

Моршин у XIX ст. отримав друге дихання – розвивались шляхи сполучення, які з’єднали містечко з іншими містами імперії. Дослідники довели, що мінеральні джерела на території Моршину можна використовувати для лікувальних цілей й містечко почало перетворюватись на курорт. У 1875 р. через Моршин проклали залізницю Стрий – Станіслав. У містечку відкрили курорт для хворих на туберкульоз. Місцеві купці та підприємці теж рекламували Моршин, розміщуючи статті та оголошення на шпальтах газет.

Спочатку Штіллер прагнув створити у Моршині деревообробні підприємства, однак довідавшись про наявність на території містечка лікувальних мінеральних вод, вирішив зайнятись курортною справою. На запрошення Штіллера, до Моршина з інспекцією прибули лікарі Венатій Пясецький та Сигізмунд Дзіковський. Останній у 1878 р. на засіданні “бальнеологічної комісії” в Кракові зробив доповідь, у якій зазначив, що у місті можна зробити чудовий курорт європейського рівня. Саме у 1878 р. у місті відкрився перший офіційний лікувальний сезон. У 1881 р. професор Львівського університету В. Радзішевський опублікував звіт щодо хімічного аналізу ропи з одно з моршинських джерел. 

Спочатку курорт не користувався великою популярністю – у сезон його відвідували лише десятки осіб. Для багатіїв він був провінційним і вони віддавали перевагу вишуканим європейським курортам, а для пересічних осіб він був дуже дорогим.

У 1879 р. було очищено та впорядковано два колодязі, які згодом стали джерелами – “Боніфацій” та “Магдалена”. На території міста було виявлено джерело ультрапрісної води, а на околицях Моршина знайшли торф’яна грязь. Моршин перетворився на бальнеогрязевий курорт – з грязі робили ванни, а воду пили та робили з неї теж ванни. У 1883 р. воду з джерела “Боніфацій” почали розливати у пляшки.

У 1884 р. Штіллер помер. Він встиг передати курорт, з боргами, Товариству галицьких лікарів. Останнє немало коштів на розбудову Моршину. Лікарі прагнули продати курорт, однак таким планам перешкодила Перша світова війна. Збанкрутоване Товариство галицьких лікарів змушене було на якийсь час здати Моршин в оренду акціонерному товариству “Курорти Польські”.

У складі Речі Посполитої

Після того як Австро-Угорщина розпалась, Моршин увійшов до складу Речі Посполитої. Містом зацікавилось чимало підприємців, які бажали заробити на курорті. Комерсанти вивозили до США, Італії, Франції та інших країн сіль та мінеральні води, а потім за низькими цінами почали скуповувати у селян земельні ділянки та будувати вілли. Так постали вілли  “Вавель”, “Оріон”, “Італія”, “Патрія”, “Білий двір”, “Європа”. Місцеве населення не мало змоги користуватись лікувальними джерелами курорту, а Моршин тривалий час мав лише одного лікаря.

У 1930-х рр. товариство лікарів збудувало у місті кілька санаторіїв та пансіонатів. На курорті були споруджені  водолікарня, грязелікарня, інгаляторій та бювет мінеральних вод – “грибок”, котрий став символом міста. У 1935 р., за проектом Мар’яна Нікодемовича, почали будівництво “Курортного дому”.

Один з пансіонатів Моршину. 1938 р.

Радянський період

У 1939 р. курорт опинився у складі УРСР, а вже 1941 р. його окупували німці. В роки Другої світової було знищено понад 60 мешканців міста. Німці вивозили ропу до Рейху, у санаторії лікувались офіцери Вермахту.

Після того як Західна Україна знову опинилась у складі УРСР, усі приватні вілли були націоналізовані і функціонували виключно державні санаторії. у Моршині з’явилась курортна поліклініка, були збудовані кінотеатр, відділення зв’язку, велика їдальня, сучасний кювет мінеральних вод. З’явились великі санаторні комплекси “Лаванда” та “Пролісок”.  Моршин став курортом всесоюзного значення – станом на 1977 р. на курорті відпочивали понад 67 тис. осіб.

   Незалежність

З проголошенням Незалежності Моршин не втратив своє лікувальне значення. У місті відновлювали старі санаторії, ремонтували бювети, впроваджували нові методики лікування. Найбільшим підприємством курорту є Прикарпатське дочірнє підприємство СКК “Моршин” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, до складу якого, крім санаторно-курортних закладів Моршина, входять також оздоровниці “Любінь Великий”, “Немирів”, “Розділ”, “Львів” Львівської області, а також лікувальні оздоровчі заклади в Івано-Франківській області. Окрім того у Моршині діють курорти “Динамо”, “Борис”, “Зорецвіт” та інші. Курорти міста можуть вмістити протягом сезону понад 5000 осіб. У місті працює завод мінеральних вод.

Костел у Моршині (у давнину та сьогодні) 

На курорті відпочивають особи із захворюванням печінки, жовчних шляхів, шлунка та кишечника. На курорті функціонують приватні медичні установи з найновішим обладнанням для діагностики. Моршин навіть знайшов своє місце в українському кінематографі – у 2019 р. у прокат вийшла комедійна стрічка “11 дітей з Моршина”.

Одне з джерел міста

Лікувальні води

Цікавим є той факт, що у Моршині функціонують джерела мінеральної води, кожне з яких призначене для лікування певних захворювань. Наприклад у джерелах №1 та №6 наявна хлоридно-сульфатна калієво-натрієво-магнієва вода, яка призначена для лікування органів травлення, виведення токсинів, нітратів та радіонуклідів. Гідрокарбонатно-кальцієва вода з джерела №4 застосовується при лікуванні сечокам’яної хвороби.

Один з санаторіїв Моршина

Озокерит, який теж наявний у Моршині, застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічних гастритах, захворюваннях печінки і шлункових шляхів, кишечника, деяких захворювань нирок і сечовивідних шляхів, запальних гінекологічних захворюваннях, захворюваннях периферичної нервової системи та органів опорно-рухового апарату. Нарешті торф’яну грязь застосовують для лікування суглобів та шкіри. Лікарі радять проводити комплексне лікування – здійснювати внутрішній прийом мінеральної води та приймати мінеральні ванни.

Сучасний бювет у Моршині

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.