Один із факторів розвитку екологічних проблем – нераціональне ведення сільського господарства. Воно призводить до змін клімату, вирубування лісів, втрати біорізноманіття, появи мертвих зон, проблем зрошення, деградації ґрунту тощо. Органічне та регенеративне землеробство, а також відповідальне тваринництво допомагають протидіяти негативним наслідкам, пише leopolis.name.
Органічне землеробство означає, що на чистих землях без шкідливих добрив вирощують корисні продукти, які не містять ГМО. Регенеративне, або відновлювальне, землеробство передбачає не лише вирощування якісної продукції без шкоди довкіллю, а й збагачення ґрунту, покращення стану землі. У Львівській області постійно відкриваються нові агробізнеси, які націлені на виготовлення натуральної продукції без хімічних добавок. Вони не тільки намагаються уникнути екологічної катастрофи, але й пропонують своїм відвідувачам цікавий та захопливий туристичний досвід. Підбірка найвідоміших екоферм Львівщини далі.
«Плай»
У селі Климці Стрийського району, високо в горах під Верецьким перевалом, у 2010 році була відкрита екоферма «Плай». Мета її роботи – представлення людям правильно виготовлених натуральних сирів і м’ясних виробів. Цікаво, що колись тут проходила головна дорога через Карпати; також це місце, де бере свій початок річка Стрий.
На території великого господарства розводять свиней і курей, а також ексклюзивних тварин, зокрема:
- буйволів азійської породи;
- альпійських та зааненських кіз;
- симентальських корів;
- овець Лакон.
Тут виготовляють:
- м’які, тверді сири;
- вершкове масло;
- сало;
- копчені, варені ковбаси;
- сосиски.
Місцеві фахівці варять сир за новітніми технологіями, базуючись на рекомендаціях італійських, австрійських, швейцарських та нідерландських професіоналів. Використовуються закваски й ферменти лише натурального походження, тож продукція екологічно чиста й багата на корисні елементи. Тварин годують кормами без домішок та консервантів. Особливо популярна серед відвідувачів продукція з молока буйволиць – моцарела, буррата, масло. Молоко азійських буйволів ексклюзивне та надзвичайно корисне, його жирність може сягати до 10%, воно не містить лактози. Також гості ферми можуть скуштувати й придбати карпатський чай, мед і пилок, оскільки на території є пасіка, а ще рибне господарство.
Ферма «Плай» – це не тільки безпосередньо господарство, а й популярна туристична локація. Тут організовуються екскурсії для дорослих та дітей, що передбачають спілкування з тваринами, спостереження за роботою бджіл, відвідини рибних ставків та дегустацію виробів. Під час проведення часу з тваринами діти стають більш товариськими й винахідливими, проявляють комунікативні навички, розвивають координацію.
На території ферми діє ресторан «Карлсдорф», названий на честь колишньої німецької колонії, на місці якої розміщене господарство. Чи не головна страва ресторану – гарячий сир-раклет, який готується перед відвідувачами на спеціальних тенах. Раклет – це і назва сиру, і назва швейцарської страви, яку готують, нагріваючи сир, а потім зіскрібаючи на посудину розплавлену частину. Зазвичай раклет подається з відвареною картоплею.
«Мукко»
Молочна ферма «Мукко» в селі Угерсько Стрийського району – ще одне місце, де можна поспостерігати за виготовленням сирів. Прикарпатська ферма була заснована у 2015 році. Через 2 роки тут почав працювати молокопереробний завод, який збудували за всіма вимогами Європейської системи контролю за якістю харчової продукції.
Якість молока залежить від харчування тварин. На «Мукко» коровам та козам підбирають раціон дуже ретельно. Під час безконтактного доїння молоко потрапляє в посудину, де охолоджується до 4 °C, не втрачаючи поживних властивостей. Його пастеризують за допомогою сучасного обладнання та за рецептурою, розробленою голландським сироваром Хугом Ван де Граафом.
Для відвідувачів на «Мукко» проводять екскурсії, мета яких – продемонструвати процес дозрівання продукції в обладнаних кімнатах зі сталими вологістю та температурою. Також ви матимете можливість відвідати безпосередньо тварин, а під час дегустації сирів відчуєте себе так, ніби перебуваєте посеред мальовничих швейцарських Альп. Обов’язково захопіть кілька делікатесів додому, аби їх скуштували ваші рідні та друзі.
«Галицька сорока»
У 2011 році в селі Вілявчому, що на Перемишлянщині, неподалік від Свірзького замку, Орест та Юлія Дейнеки заснували сімейне фермерське господарство «Галицька сорока». Усе почалося з вирощування малини, яку пара продавала закладам харчування. Згодом врожаї зменшилися, тому ця справа стала невигідною. У 2014-му подружжя вирішило виготовити з ягід вино. Дейнеки пригостили напоєм друзів, після чого отримали хороші відгуки й нові замовлення. Незабаром вони відкрили виноробню.
У перший же рік Дейнеки виготовили 700 пляшок малинового вина. Наступного року сім’я почала експериментувати із сортами малини. Перевага малини, порівняно з виноградом, у тому, що врожай збирають не один раз на рік, а кілька. Водночас це означає, що процес вимагає набагато більше роботи. Власне, це і дозволяє експериментувати із сортами й технологіями виробництва. На фермі періодично організовують винні дегустації. А втім, тут вирощують не лише малину, а й ожину, смородину, полуницю, суницю та рожу. Готують, крім вин, варення, соуси, трояндову воду, терту рожу, ожиновий соус і малиновий лікер.
«Галицька сорока» гарантує:
- екологічність. Продукція виготовляється з власноруч зібраної сировини, яка вирощується в найекологічнішому районі заходу України – серед гір Подільської височини Львівського Опілля;
- натуральність. Плоди збираються лише в сезон та не заморожуються, що забезпечує максимальну свіжість, корисність і чудовий смак. Жодних барвників чи штучних консервантів, тільки органічні додатки – цукор і лимонна кислота;
- контроль якості. Кожна баночка продукції проходить через довгий шлях – від вирощування сировини до пакування та відправлення готових виробів. Увесь цей процес перебуває під пильним контролем.
«Гостинний двір на Білому потоці»
У селі Ганачівці, що в Перемишлянському краї, була створена перша в Східній Європі школа бджільництва. Село розташоване серед лісів, за 5 км від Свірзького замку. З 2011 року в тутешньому «Гостинному дворі на Білому потоці» проходить фестиваль «Медова Забава». На бджолиній фермі створено все для того, щоби можна було забути про повсякденні турботи. Воістину дивовижна природа, цікавий тваринний світ, чисте повітря й нескінченна гладь води – що може бути краще?
У період із середини весни й до середини осені сюди варто завітати на апітерапію – вид альтернативної медицини із застосуванням бджолиних продуктів. Переважно курс апітерапії складається з 10 сеансів. Протипоказана процедура тим, у кого непереносність бджолиних продуктів, людям із психічними розладами та в стані алкогольного сп’яніння.
Зокрема, для лікування та профілактики різних захворювань використовуються мед, пилок, прополіс тощо, а також оздоровлювальний сон на вуликах (під лежанками розміщені вулики, які занурюють людину в здоровий сон-медитацію). Бджоли – біоенергетично активні комахи, які здатні створювати у вулику особливу вібрацію, що іонізує повітря й забезпечує енергетичний вібромасаж. Під час сну на вуликах людина вдихає аромати воску, меду, рослин і прополісу, а крім того, слухає дзижчання трудівниць, що розслабляє нервову систему й відновлює біополе. Такий сон допомагає нормалізувати артеріальний тиск, очистити бронхи, заспокоїти психіку та покращити імунітет.
Ферма пропонує незабутній відпочинок в екологічно чистій зоні з джерельною водою, сосновим лісом, мальовничими краєвидами та великими альтанками. На її території доступна спортивна риболовля. На тлі чарівної природи можна зловити коропа, форель, білого амура, карася та інші види риби. Дітей зацікавлять екскурсії територією пасіки, під час яких вони дізнаються про професію пасічника, а також насолодяться невеликою виставкою в мінімузеї пасічницького промислу, після чого продегустують чай із лікарських трав і мед.
«Медовий Блюз»
Це ще одна ферма з пасікою. Розташована вона в селі Луб’яна, що в Миколаївському районі. Пориньте у світ природи разом із «Медовим Блюзом», де доступний відпочинок у тиші серед квітів і бджіл. На фермі можна дізнатися чимало про життя комах-трудівниць, роботу пасічників, а ще придбати додому гостинці.
Господарство пропонує відвідувачам зробити оригінальні іграшки із сіна своїми руками або навіть прогулятися на тракторі. Також туристи можуть взяти участь у добуванні меду, поспати на вуликах і спробувати ароматний чай із медом в кімнаті з прозорими вуликами. На території є все необхідне для кемпінгу. Якщо ви прибули з малечею, обов’язково завітайте на майстеркласи, наприклад із розпису пряників чи гончарної справи. Зауважте: спостереження за процесом добування меду доступне лише декілька днів у році. Поцікавтеся в персоналу ферми, коли саме доступна ця послуга.
Бананова ферма
За 10 км від Львова, у селі Липники, ви знайдете екзотичний простір – бананову ферму. Історія господарства розпочалася у 2019 році. Його засновник – Андрій Труш, який до цього був успішним бізнесменом у зовнішньоекономічній галузі. У 2014 році він втратив бізнес, тому вирішив обрати для себе нову справу – вирощування фруктів. Надихнув його батько, який багато років займався рослинництвом, щоправда, лише як хобі. Він же забезпечив науковий супровід для бізнесу сина.
Попри назву, тут ростуть не лише банани, а й кавові дерева, кумквати, лимони, лайми, мандарини, гранати, папаї, інжир та інші екзотичні фрукти. На фермі вирощують їхні саджанці, які потім дають свої плоди. Ростуть рослини у вегетарії – спеціальній теплиці, що призначена для вирощування екологічно чистої продукції виняткової якості. Біля входу у вегетарій є спеціальний котел, що нагріває воду, яку по теплиці перекачують помпи. Це пояснює, чому в приміщенні завжди тепло. Вегетарій працює за принципом сонячної батареї: усередині він притіняється плівкою, яка забирає 80% ультрафіолету. Рослини живляться перегноєм та органічною закордонною сумішшю.
Якщо додавати мінеральні добавки, то в таких умовах саджанці банана можуть рости 1-2 роки. Перші саджанці Андрій Труш із дружиною Надією привезли з Київщини, а потім почали замовляти зі Сполучених Штатів. Особливо популярні бананові дерева серед дизайнерів інтер’єрів. Під час пандемії COVID-19 банан Тропікана та банан Суперкарлик замовляли й для приватних осель, оскільки вони вбивають до 95% носоглоткових бактерій і навіть борються з золотистим стафілококом.
А от вирощувані тут лимони геть не схожі на ті, що в супермаркетах: вони значно більші та мають виражений цитрусовий запах. Якось на фермі вдалося виростити лимон, що важив 1300 г! Розмножують лимони живцями, вкорінюючи в землю. Завдяки такому способу можна отримати плоди вже через 2 роки, а якщо посадити лимон із кісточки вдома, то він почне плодити аж на 10–15 рік.
На фермі організовують екскурсії, тож завітайте сюди, аби сповна поринути в тропічний рай і придбати фрукти. Зауважте: якщо ви бажаєте застати цвітіння бананів, то варто навідатися взимку.
Cozy Farm
У селі Когути Яворівського району Андрій та Галина Маланчаки відкрили сімейне господарство. Тут пара облаштувала козячу ферму Cozy Farm, що стала магнітом для туристів із різних куточків України. Маленькі відвідувачі приїжджають на ферму з батьками, щоби побігати за курми та кізочками. Дорослі влаштовують пікніки чи вечірки, для них Андрій навіть змайстрував екстремальні гойдалки. Одна з гойдалок схожа на ваги: підіймається то вверх, то вниз і крутиться по колу. Фіксованої ціни за послуги немає: люди можуть відпочивати скільки завгодно, а за бажанням, кинути кошти в спеціальні скриньки.
Cozy Farm – сучасне господарство. Кіз випасає електропастух, тобто легка дротова огорожа під напругою. Коли тварина хоче переступити огорожу, її легенько вражає електричний струм. Крім того, щоби рогаті не загубились і не втекли, Андрій замовив для тварин gps. Сир, до слова, без специфічного козячого запаху, бо тут суворо дотримуються гігієнічних умов (вимивають вим’я кози перед доїнням), до того ж рогаті більшість часу на свіжому повітрі. Водночас на сир без специфічного аромату впливає порода: продукти англо-нубійських кіз переважно не мають неприємного запаху. Кози випасаються на дворі навіть взимку, тож молоко виходить смачне й корисне. З молока виготовляють сир, кефір, йогурт і навіть морозиво.
La Ferme d’Elise
У селі Дмитровичі, що за 20 км від Львова, розташована ще одна козяча ферма – La Ferme d’Elise. Облаштована вона відповідно до європейських норм традиційного фермерства. Господарство відкрите для зеленого туризму та пропонує відвідувачам дегустацію власних фермерських продуктів, вироблених за французькою технологією. Основна продукція ферми – козячі сири та молоко козяче фермерське.
Кіз випасають щодня на екологічно чистих пасовищах. Крім того, тут розводять велику рогату худобу, овець, птицю, а ще вирощують фрукти, виготовляють яблучний сік. Ви можете придбати яйця курей Маранів, які не заражаються сальмонелою та містять дуже мало холестерину. Діти можуть покататися на віслюку.
«Ферма двох Катерин»
У селі Тухля Стрийського району також є козяча ферма. Тут можна побачити свійських тварин, покататися верхи на конях, подоїти кіз, влаштувати пікнік, взяти участь у майстеркласах із виготовлення сирів, продегустувати сири тощо. Як можна здогадатися з назви, ферму відкрили дві Катерини – Лісова та Ільків. Що важливо, фермерки не виготовлять класичних сирів, а створюють унікальний продукт. Жінки допомагають відроджувати українське фермерство, а ще представляють бойківський побут і продають карпатські продукти.
«ФайнаBerry»
Цю полуничну ферму в селі Гончари Пустомитівського району відкрив Микола Стецьків після того, як повернувся у 2015 році з АТО та отримав 10 соток землі. Допомагає в цій справі дружина Іванна. Ягоди вирощують без хімікатів, полуниця купається в джерельній воді з криниці. Використовуються найякісніші саджанці та застосовуються біологічні препарати захисту, що відповідають українським вимогам ДСТУ і європейським сертифікатам GLOBAL G.A.P. Сезон для відвідувачів на фермі розпочинається в червні й триває аж до листопада. Доступний самостійний збір.