Парк, куди львів’яни ходили кіно дивитися: історія “Горіхового гаю”

У Львові, окрім бруківки та старовинної архітектури, можна побачити і чимало неймовірно красивих природних локацій. Парки нашого міста – його окраса, місце, куди можна піти, щоб бодай на кілька хвилин забути про галасливі львівські вулички та автомобільний гул, пише сайт leopolis.name

Мало-кому відомо про парк “Горіховий гай” – чудову природну локацію в нашому місті. Що це за парк і яка його історія – читайте у матеріалі нижче. 

Як виник парк “Горіховий гай” 

Мальовнича локація у Франківському районі міста, місцевості Кульпарків, була закладена на початку 1970-х років. Розташувався парк між вулицями Володимира Великого, Княгині Ольги та залізничною колією сполучення “Львів-Ходорів”. 

Саме залізниця ділить територію на дві частини. А ділянка тут не маленька – його площа сягає близько сорока гектарів.  

Звідки взялася така назва у парку? 

Свою назву мальовнича ділянка отримала тільки через чотири роки після заснування, у 1974-му. Пояснити, чому саме так назвали парк, насправді дуже просто – на його території росте чимало різновидів горіхів. Так хотіли, вочевидь, підкреслити головну особливість локації. 

Проте цю першу назву парк зберіг ненадовго – у радянському ще тоді Львові відзначали річницю звільнення від німецької окупації, через що й перейменували локацію. Та й назву “нову” вибрали не надто вигадливу – вирішили назвати його “Парком 30-річчя звільнення Львова”, щоб підкреслити важливість історичної події та вкотре нагадувати містянам про подвиги радянської влади. 

На щастя, з початком дев’яностих років парку повернули його першу назву. 

Парк, куди львів’яни ходили дивитися кіно 

Окрім мальовничих пейзажів та гарної природи, у парку завжди можна було цікаво провести дозвілля – наприклад, сходити у кінотеатр. Так, у 1978-му році посеред парку “Горіховий гай” спорудили дитячий кінотеатр “Орлятко”, куди можна було піти з дітьми під час прогулянки та подивитися мультфільми, дитяче кіно. 

Окрім цього, за деякий час біля кінотеатру запрацювали дитячі атракціони, тут запрацювало літнє кафе, з’явилася навіть автостоянка. Місцина швидко припала до душі містянам – тут завжди було багато людей. У самому кінотеатрі було понад 270 глядацьких місць, тут здійснювали до семи кіносеансів на день.  

За часів незалежної України кінотеатр “Орлятко” у “Горіховому гаю” перейменували на “Сокіл”. Проте дев’яності були нелегким періодом, у кінотеатру стало менше відвідувачів, що спричинило проблеми із фінансуванням. Ще за кілька років кінотеатр і повністю довелося закрити через ті ж труднощі, відновили його роботу у 2003-му році.  

Для сучасників колишній кінотеатр у парку “Горіховий гай” більше відомий як “Львівський кіноцентр” – саме у таку установу його було реорганізовано у 2014-му році зі збереженням функціонального призначення. Ви неодмінно побачите цей кінотеатр – він розташувався у самій глибині житлового масиву, посеред зеленої території, у вигляді прямокутної будівлі у стилі модернізму. 

Озера на території парку 

Часто можна почути, що парк “Горіховий гай” називають “озерною оазою” Львова. Раніше на території парку було два озера, але одне з них у дев’яності роки перетворилося на болото, потім і зовсім почало сохнути. Враховуючи, що наявність водойм на території парку робила його ще цікавішим та привабливішим для мешканців міста, то громадськість неабияк сколихнула новина про те, що одне з озер висохло. 

Знаменитою в парку є Олеська долина, якою протікає невеликий потік Вулька, який впадає у Полтву. В озері живуть дикі качки, в самому парку мешкають білки, земноводні птахи, чимало співучих пташок. Час від часу озеро очищують від сміття, адже неподалік від озера є гаражі, і деякі недобросовісні люди зносять своє сміття прямо у водойму. 

Храми на території парку 

Гуляючи “Горіховим гаєм”, можна натрапити і на сакральну архітектуру. Наприклад, на південній околиці розташувався дерев’яний православний храм Стрітення Господнього. 

У 1966-му році неподалік від парку, зі сторони вулиці Тролейбусної, було зведено греко-католицький храм Вознесіння Господнього. Ще за деякий час, у 2004-2005-х роках біля храму з’явилася будівля навчально-катехичного центру парафії разом із дзвіницею. Цю будівлю було зведено за проєктом архітектора Юрія Верхоли, дзвіницю прикрашено мозаїкою – іконою Матері Божої Оранти. 

Зберегти від забудовників 

Як не дивно, однак лише у 2021-му році парк “Горіховий гай” отримав чіткі межі своєї території – за це проголосували депутати, аби захистити зелену локацію від незаконних захоплень та забудов.  

Передувала такому рішенню петиція від львів’ян, в якій небайдужі мешканці міста закликали владу не дати забудувати озерну оазу в нашому місті. Вже за 3 дні петиція набрала необхідних 500 підписів та відправилася на подальший розгляд чиновників, яким не залишалося нічого іншого, окрім як підтримати звернення.  

Громадський простір для містян, або парк з інноваціями 

У 2021-му році у парку “Горіховий гай” реалізували проєкт з облаштування тут громадського простору – максимально екологічного та сучасного. Завдяки цьому тут з’явився ігровий майданчик, доволі нестандартний та цікавий, призначений як для дітей, так і для дорослих.  

З того часу у парку є колоди, по яких можуть лазити діти, тенісний стіл та інші цікаві елементи для рухової активності. Також тут завдяки проєкту встановили спеціальні лежаки, на яких львів’яни можуть відпочити.  

При цьому проєкт передбачав використання екологічних матеріалів – дерева. Так, саме деревина стала основним матеріалом для облаштування простору, адже дерево – це гарно, чисто та безпечно. Парк “Горіховий гай” став чи не першим у місті за такими новаціями.  

Ось така вона – “озерна оаза” Львова, одне з найгарніших зелених місцин міста, де можна відпочити від гулу машин та галасливих вуличок. Сподіваємося, що львів’яни плекатимуть його і збережуть “Горіховий гай” для нащадків.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.