Як можна осягнути велич та красу міста одним поглядом? Мабуть, піднявшись на найвищу його вершину. У межах Львова є декілька оглядових майданчиків, проте найвідоміші із них – Високий Замок та Ратуша, на час воєнного стану закриті для відвідувачів. Але можна піднятись на найбільш загадкову та оповиту численними легендами височину – Гору Лева, пише leopolis.name.
Як дістатись княжої вершини?
Гора Лева розташована неподалік центру міста, на території регіонально-ландшафтного парку «Знесіння». На жаль, частина схилів гори є зсувонебезпечними. Адміністраця парку наголошує, що єдиним безпечним маршрутом підйому на вершину гори Лева є стежка з вулиці Довбуша. Саме з цієї сторони підніжжя є пологий схил, а також облаштовані дерев’яні сходинки з перилами та майданчики для відпочинку. Завдяки зручному підйому, тут щодня можна зустріти чимало туристів з дітьми. “Мамо, мамо, поглянь я вже майже на вершині!”, – гукає дівчинка років десяти, яка стрімголов біжить попереду усіх. Проте все ж дітей тут краще тримати за руку, адже схили гори є дуже стрімкими.
Гора Лева є також улюбленим місцем для закоханих пар. Тут часто юнаки освідчуються чи просто влаштовують пікніки для своїх дівчат. Адже краєвид із гори навсібіч дихає романтикою, він просто неймовірний! Тут можна розгледіти крихітні львівські вулички, закапелки затишних кав’ярень, старі львівські дахи, строкаті давні та сучасні будиночки, бані численних церков та костелів…
Історія та моторошні легенди львівської гори
Гора Лева є однією з найвищих точок Львова (389 м над рівнем моря). Вона також є пам’яткою природи. У XIV ст. на цій горі височів другий замок короля Лева Галицького, саме на честь короля і була названа ця вершина. Проте у 1340 р. під час битви з поляками замок повністю згорів. Пожежа випалила і частину гори, на якій більше нічого не росло. З того часу гору ще почали називати Лисою.
Оскільки пагорб складається здебільшого з піску та пісковика, то з XV до XIX ст. тут добували пісок і камінь для будівництва міста. У цей час гора отримала ще одну назву – Піскова. Але постійні підкопування почали руйнувати пагорб. Та завдяки протестам історика Ісидора Шараневича кар’єр тут закрили.
Впродовж віків княжа вершина накопичила ще не одну назву – гора Кальварія, Стефана, Відьмина гора. Щодо останньої назви, існує чимало легенд. За переказами на Лису гору опівночі злітаються на шабаш відьми. Сідаючи в коло, вони промовляють магічні заклинання, викликаючи Сатану. І він, начебто, наказує їм летіти у місто і вдивлятись, хто забув у дверях ключ. Відьми ці ключі викрадають і здобувають владу над будинком, в якому вже ніколи не буде спокою. Тому львівські старожили досі кажуть, якщо в якійсь родині немає ладу, то видно, з їхньої хати відьми ключі вкрали.
Ще одна легенда розповідає, що колись на горі Лева зупинились табором цигани. Але львів’яни доклали усіх зусиль, аби вигнати ромів із мальовничої вершини. Роми пішли, проте прокляли тутешню криницю. Після того у її глибинах почали зникати городяни. Криницю засипали, але привиди самогубців, начебто, ночами літали над Лисою горою. Але відколи на вершині встановили хрест, уся нечисть була змушена покинути гору Лева.
Найновітнішу легенду Княжої гори описує відомий історик Іван Крип’якевич. Він зазначає, що 11 березня 1925 року у Львові був сильний буревій, під час якого з гори відкололась брила піску. На місці новоутворення, мовляв, з’явився образ лицаря, у панцирі і при зброї. Перехожий, який бачив цю з’яву переповів, що з наступним поривом вітру лицар зник.
Вірити у ці легенди чи ні, справа кожного. Але відвідати гору Лева варто усім. Адже такий неймовірний краєвид на Львів не залишить байдужим нікого!