Як у Львові дбають про водні об’єкти

Вода — це ресурс, без якого неможливе існування людства. Поселення завжди виникали там, де була вода. Природним є тяжіння міста до води. Але результат взаємодії природи та господарської діяльності людини іноді буває сумним. Львів та його околиці розташовані на перетині двох світів поміж Подільськими височиною і низовиною на самому головному європейському вододілі. І з тим Львів – місто із антропогенним ландшафтом та вважається містом, де немає ріки, пише leopolis.name.

У нас немає річки, зате є трамвай

Але так було не завжди. Історична частина Львова розташована в долині річки Полтви. І упродовж століть водні ресурси відігравали важливу роль в економіці та житті міста. Процвітало рибальство, будувались водяні млини.  Зараз важко уявити наскільки мальовничо і романтично виглядали у той час вулиці Львова, прикрашеними арками мостів над річкою і запаленими на них гасовими ліхтарями. Але для львів’ян Полтва створювала не тільки романтику, але й надзвичайні пригоди, особливо під час злив та паводків.. В другій половині XIX  століття вона часто затоплювала своїми водами передмістя Львова. Всі підземні канали зі стічними водами випускалися до Полтви, яка до середини XIX століття перетворилася на відкритий каналізаційний колектор. Тому з 1839 року почалося перекриття річки. Одночасно з перекриттям відкритих потоків тривала розбудова каналізаційної мережі. Усунення Полтви кардинально змінило вигляд центральної частини міста. Замість  брудного і смердючого потоку з’явилися алеї та сквери. Стави, що існували на притоках Полтви, при їх перекритті осушувались, а на їх місці з’явилися площі та сквери. Так наприкінці XIX століття Львів позбувся річки. Натомість з’явився трамвай. 

Природні лікувальниці

Важко судити чи вірним було це рішення. Наче Львів був обдарований водними ресурсами не скупіше, ніж інші міста Європи, які і досі насолоджуються чистими плесами своїх річок. За часів Австрії у Львові було побудовано три водонапірні вежі, а проекти водного поєднання двох морів розроблялися і за Австрії і за Польщі. Певні історичні події завадили втіленню цих проектів і про річку поступово забули. Лише у 1965 році у Львові з’явились очисні споруди.

Але у Львові залишались водойми, цільове використання яких змінювалось протягом часу, Зростаюче місто вимагає не тільки хліба, а й видовищ, і водні об’єкти з господарської діяльності переключались на рекреаційну. Озера і ставки з’являлись, процвітали, потім з різних причин зникали. На сьогоднішній день 37% водойм, які виникли упродовж 1800 -1980 років, вже не існують, 32% збереглися, але не використовуються для активної рекреації, і лише 31% надалі являються місцями активної відпочинку мешканців впродовж  усього року.. І потреба населення  в естетичній дії мальовничих ландшафтів, в можливості займатися різними видами спорту, в мікрокліматичному комфорту, в зміні вражень постійно зростає.

Водні об’єкти цілком можно вважати природними лікувальницями. На жаль, сьогодні можно констатувати,що тільки ставки, які знаходяться у паркових зонах, мають задовільний екологічний стан (у парках Стрийський, Погулянка, Шевченківський гай, Піскові озера). На цих водних об’єктах проводяться роботи по облаштуванню та систематичному очищенню. Але у зоні впливу Львова на сьогодні нараховується 83 водойми. Найбільш занедбані водойми колишніх промислових підприємств. І вони потребують особливої уваги. Тому що вода може бути другом людини, але якщо до неї зневажливо ставитись, може стати ворогом і принести багато біди. Тому заходи щодо раціонального використання і охорони вод, встановлення правил загального користування, контроль над використанням вод, створення біля кожного водойму рекреаційної зони та створення єдиного проекту забудови рекреаційних зон набуває повномасштабного значення в житті міста. І якщо громада має вплив на процеси, що відбуваються у місті, питання охорони водних ресурсів повинно стати найважливішим. Це збереже життя і нам, і нащадкам. 

Серед гарних новин, які мали місце бути останнім часом у цьому напрямі, є такі рішення управління екології та природних ресурсів ЛМР:

  • Визначити територію біля озера Стосика парком
  • Перевести 5 га території з великим озером в Дублянах у статус рекреаційної зони
  • Облаштування громадського простору біля озера на вул. Панча
  • Реконструкція Левандівського озера, дослідження у парку “Погулянка”, покращення благоустрою водойми у парку “Горіховий гай” та “Піскові озера”.

Останнім часом у Львові стає дуже популярним явищем діггерство — дослідження підземель міста, в тому числі похованої річки Полтви. Окремо можна дізнатися про те, як чистяться стоки із забетонованої річки. На жаль не всі експонати навіють романтичний річковий настрій, але про це варто знати. Тоді можливо наступні покоління будуть більш дбайливо ставиться до природних ресурсів. І природа, повірте, віддячить. 

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.