Снігопади або форс-мажор по-львівськи: палиця з двома кінцями

Несподівані снігопади чи негода завжди застає владу міста і львів’ян зненацька. Про це свідчить не один форс-мажор, спричинений снігопадом. Влада і мешканці міста повинні б розробити план: як діяти в таких ситуаціях. На жаль, поки що не маємо чіткого плану у подоланні наслідків негод, пише leopolis.name. На ці та інші питання, пов’язані із негодами у Львові, відповідають політики, громадські діячі та підприємці міста Львова.

 Снігопади у Львові: минулорічний та сучасний досвід

Авторитетний у Львові, священик греко-католицької церкви та громадський діяч Юстин Бойко вважає, що сентиментальні фото місцевої влади з лопатами для чищення снігу – не що інше, як піар та акторська гра можновладців:

«Так, це робить вражіння, особливо на початківців або ж тих, які дивляться на наше княже місто через призму новин телеканалів або соціальних мереж. Мер постає як великий господарник, який на подобу Ілліча бере тяжкий кінець і сам несе не своїх плечах. Але той, хто вже роками «наївся» того мерівського піару на будь-чому сумно схилить голову, махне рукою з гіркою думкою, що це вже діагноз. Це вже у крові.

Бездіяльність влади – це діагноз на генному рівні

“Актором можна бути довго. Та приходить час, коли акторство відходить в минуле. Воно рано чи пізно станеться. І найбільше від сходу зі сцени актора постраждає не тільки сам актор, але й глядачі. Мені страшенно сумно, що багато людей знову ведуться на вигляд мера з лопатою. Мер − це людина, яку ми обирали для того, щоб він вміло організував роботу. А для лопат є інші, набагато краще навчені люди. Нічого нового під сонцем. Сніг знову став діагнозом стану львівської влади. І це діагноз невиліковний. Принаймні, на даний час не бачу жодних проявів до зміни на краще. А тимчасом через заметені вулиці Львова не змогла до когось дістатися швидка допомога. І все спишуть на стихію. Зрештою, нічого нового під сонцем − на стихію і війну можна все списати», − коментує отець Юстин.

На жаль, духовні авторитети не бачать змін та вважають, що бездіяльність влади – це діагноз на генному рівні. Історики зважають на те, що такий сценарій переживав Львів століття тому. Це також є відгомоном минулого протягом різних історичних етапів правління, включаючи радянський період. Прогресивні та молоді люди вважають, що потрібно брати за приклад європейські країни, які нерідко потерпають від негоди, та вчасно і консолідовано дають собі раду з найменшими збитками. 

Аномальні сезонні опади: досвід співпраці бізнесу, місцевих мешканців та влади

Юрій Холод, заступник голови Львівської обласної ради, погоджується, що:

«Аномальна кількість опадів випадає у багатьох країнах. Німеччина чи Іспанія також буває до них не готова. Тільки той рівень опадів, який вважається аномальним в Іспанії або Італії, для нас має бути звичним. Ми не можемо кивати головою на країни, де тих снігів чи дощів впродовж року стабільно менше.

Так, в Україні, бувають різні зими. Одна тепліша; друга − у лютому, березні чи навіть у квітні. Що треба, аби вони не заставали нас зненацька? Напевно, не потрібно звітувати у грудні (коли снігу ще навіть не випало), що 30−40 одиниць снігоочисної техніки прибирають місто. Для чого це робити: аби списати пісок і гроші на пальне? Навпаки, треба акумулювати кошти, закладені для прибирання вулиць у зимовий період, бо наприкінці зими, як свідчить досвід, вони можуть знадобитися. Кожен випадок, коли погода (чи дощ, чи сніг) змушує Львів завмирати, треба чітко проаналізувати ситуацію. Нам бракує машин, щоби вивозити сніг? Варто подумати, як залучити усю справну техніку, а також яку ще техніку потрібно придбати, щоб зарадити при снігопадах.

У країнах, де снігу випадає дуже багато, як-от, північ Канади, влада не може обійтися без допомоги підприємців і мешканців. Щоби дати собі раду зі снігами північноєвропейські країни, по-перше, купують відповідну потужну снігоочисну техніку. Зокрема, таку, яка розтоплює частину снігу. По-друге, справді розчищають магістральні вулиці, а інші − розчищає або бізнес, який там працює, або самі мешканці. Влада встановлює штрафи підприємцям, які не розчищають свої вулиці.

У нас також територіальні громади області цьогоріч співпрацювали з бізнесом. Голова або староста просили підприємців, які мають техніку, щоби розгорнули дороги, аби до села доїхала маршрутка чи швидка, у разі потреби. Це ефективна практика. Як це зробити правильно? Мають бути розроблені чіткі правила, затверджені місцевою радою, розроблені з підприємцями, як в таких-от випадках підприємці повинні допомагати. Це наша соціальна відповідальність, це ріст довіри у громаді, хоча головна відповідальність лежить на місцевій владі.

Дозвільні документи міської влади на ремонт вулиць

“Дуже важливо: і щодо снігу, і щодо дощу: місто видає дозвільні документи на будівництво і погоджує документацію для ремонту і будівництва вулиць. Якщо в нас є проблема із затопленнями вулиць (як на Сахарова буває), чи з снігоочищенням, ми, маємо закладати рішення цієї проблеми ще при ремонті тротуарів і доріг, тобто думати, як ця вода повинна потрапити до каналізації, як сніг повинен розтанути. Адже для Осло чи Амстердама це не проблема. А часто у нас буває більше снігу, ніж там. Тому треба правильно проектувати. Це так само, як з дахами. Чому там, де сніг, вони гостріші? − Щоб сніг розтанув, не затримувався, не тиснув на конструкцію. Ну, і, можливо, треба думати, щоб тротуари були неслизькими. Є у нас, на жаль, такі ділянки, де дуже складно ходити, коли сніг, мороз або вогко.

Загалом, я хотів би додати, що керівництво міста, яке бачило не один снігопад, мало би реагувати на такі випадки ефективніше, ніж цього року. Бо це швидше за все піар, аніж реакція влади. Висновків ми не бачимо рік за роком і подальших кроків нема. А повинні бути!” − вважає, Юрій Холод.

Реформа ЖКГ як спосіб уникнути стихії

Депутатка Львівської міської ради, кандидатка економічних наук, експертка з питань місцевої демократії Юлія Гвоздович стверджує, що  сьогодні важко обʼєктивно оцінити факт, що не прибирання від снігу та льоду з дахів є провиною місцевою влади. Адже у Львові понад 1300 вулиць і понад тисяча багатоквартирних будинків. Проте ніде немає інформації: скільки саме техніки і працівників для таких сезонних потреб є у розпорядженні міста і скільки бюджетних цільових коштів виділяють для ліквідації наслідків опадів. Здогадуюсь, що усього, як завжди, бракує. Як на мене, виходом із становища могло б бути державно-приватне партнерство.

Більш активний перехід до повної реформи ЖКГ, а саме, стимулювання мешканців міста створювати ОСББ та самим відповідати за стан не лише своїх квартир, а й будинків і територій поруч. У менш густонаселених районах це може бути формат ОСН (органу самоорганізації населення). В такий спосіб процес прибирання снігу, посипання його піском, ліквідація бурульок, міг би стати швидшим та гнучкішим. Місцева влада у такому випадку мала б приймати цільові програми допомоги із забезпеченням засобів для потреб ОСББ чи ОСН та пильнувати виконання зобов’язань щодо догляду за будинками.

Створення ринку компаній із послугами у сфері ЖКГ

Делегування відповідальності через субсидіарність, мала б відкрити нові можливості для появи ринку компаній, які надаватимуть послуги у сфері ЖКГ. Сьогодні ринок приватних управлінських компаній є слаборозвинутим, адже важко конкурувати із мільйонними програмами для комунальних будинків від ЛКП та районних адміністрацій. Місту потрібно запропонувати містянам іншу мотиваційну схему для утворення ОСББ, зрівняти кількість фінансової допомоги ЛКП та районам до кількості комунальних будинків і утворених ОСББ. Зараз вона нерівномірна і не стимулює брати відповідальність за будинок мешканцям.

Тому збільшивши кількість компаній, які надають послуги із ЖКГ, мають власних працівників та техніку, можна теж бути гнучкішими при ліквідації стихійних явищ. Це цілком реальні та практичні речі, які можна пришвидшувати уже зараз. 

Бізнес та влада під час негоди: модель  співпраці

Про співпрацю між бізнесом та владою у ліквідації негоди, своїми думками поділився Олександр Магунь, львівський підприємець, стратегічний партнер Української Ради Бізнесу у Західній Україні, Співзасновник West Ukrainian Business School.

Чому влада не готова до сезонних катаклізмів

М. Павлюх:

«На вашу думку, чому львівська влада не готова до таких форс-мажорних обставин, адже сезонні катаклізми і негода часто повторюються?»

О. Магунь:

«Думаю, що цю тему варто піднімати напередодні зими, коли погодні форс-мажори ще попереду. А зараз є сенс робити роботу над помилками, без критики чи звинувачень. На мою думку, ліквідація наслідків негоди чи сезонних катаклізмів − це комплексна робота усіх міських служб, а також тісна співпраця з бізнесом, установами освіти та працедавцями. Повернення міста до звичного ритму життя після дощів чи снігів − це «головняк» не лише міської влади, а й кожного мешканця міста. Суспільство часто неправильно трактує вислів «Моя хата скраю». Якщо аналізувати саме снігові опади, то моя версія ліквідації така: міська влада − чистить головні вулиці та дахи будинків, бізнес − опікується чистотою своєї вулиці та дає можливість працівникам працювати кількість днів удома, установи освіти організовують дистанційне навчання, тощо. Міській владі варто більш ширше сприймати співпрацю з бізнесом. Не лише коли щось трапилось (погода, війна, корона-криза), а й коли усе добре, щоб напрацьовувати плани, радитись, спільно працювати та покращувати ситуацію».

Активне громадянство та влада у боротьбі зі снігопадами

М. Павлюх:

«Як ви ставитесь до ініціативи, щоб влада та активні громадяни співпрацювали у форс-мажорних обставинах і що для цього потрібно зробити?»

О. Магунь:

«Розділяю і підтримую цю ініціативу. Я вважаю, що жоден підприємець, який будує бізнес в Україні, не може бути осторонь подій, які відбуваються в його країні чи місті. Чи то негода, паводки, війна чи пандемія корона-вірусу. Часто говорю, що найбільш спекотні місця у пеклі залишені для тих, хто під час найбільших моральних потрясінь залишався байдужим. Байдужість − вада нашого часу. Сніг сам себе не прибере, будинки після паводків самі себе не відбудують. Це наша країна, наше місто і тільки від нас залежить наскільки комфортно тут жити.

Що для цього потрібно?

  • ініціативність бізнесу і громадян;
  • чіткий план дій від влади і розуміння яка допомога потрібна;
  • гра на випередження;
  • розуміння відповідальності та серйозності ситуації,  і готовність цю відповідальність взяти на себе».

М. Павлюх:

«Що повинна зробити влада, щоб запобігати таким випадкам?»

О. Магунь:

«У першу чергу працювати на випередження. Не лікувати, коли вже болить, а займатися профілактикою. Якщо говоримо про такі часті паводки на Західній України, то укріплювати береги, вивчати водойми, тримати постійний контакт із синоптиками, проводити роботу з місцевими мешканцями. Якщо стосовно снігу, то поповнення технічного парку, чіткий план дій комунальних служб та їхня репетиція заздалегідь, а не коли негода вже заблокувала все місто, тісна комунікація з перевізниками. 

Бізнес і влада − рівноправні партнери, які повинні дбати про місто

М. Павлюх:

«Відомо, що бізнес часто допомагає львівʼянам у подоланні негоди. На вашу думку, в який спосіб бізнес та влада повинні співпрацювати у форс-мажорних обставинах, щоб подолати негоду?»

О. Магунь:

«Ця співпраця має бути не лише через погодні катаклізми, а й щодня. Бізнес і влада − це рівноправні партнери, які повинні (наголошую на цьому) у синергії дбати про місто. Не перекидати відповідальність, не критикувати, не «доїти» один одного, а діяти спільно і лише за філософією win-win».

Отже, бачимо, що думки духовних авторитетів, громадських діячів, обласної, місцевої влади та підприємців мають спільні точки дотику: влада повинна активно проводити профілактику задля уникнення негоди та активно співпрацювати з бізнесом та мешканцями. Вона не повинна займатися піаром, використовуючи негоду як чергову можливість похизуватися перед камерами; мешканці не повинні тільки нарікати і бути байдужими до занедбаних вулиць; бізнес не повинен стояти осторонь громадських проблем. Розбудовуючи громадське життя, де кожен буде відчувати себе відповідальним за життя своєї громади, а не перекидати відповідальність один на одного, можна добитися успіху та ефективно і вчасно запобігати негоді, стихійним лихам чи кризовим ситуаціям в українському суспільстві. 

Get in Touch