Замість спалювання: як правильно утилізувати сухостій на Львівщині

Навесні цього року у Львівській області було зафіксовано безліч випадків спалювання сухостою, що у воєнний час прирівнюється до диверсій, оскільки подає світлові сигнали ворогу та перешкоджає роботі наших ЗСУ і рятувальників. Тож керівниця управління екології Львівської міської ради Олександра Сладкова в Tvoemisto.tv нагадала всім про шкоду спалювання сухостою та розповіла безпечні способи утилізації трави й листя.

«Що розвинутіша країна, то менше спалювання та пожеж», – пише Олександра. Наприклад, у Польщі та країнах Балтії спалювання сухостою майже не практикують, а в Калінінградській області росії – це дуже часте явище. Далі на leopolis.name.

Люди вважають такий спосіб утилізації сухостою швидким способом прибирання. Проте, пише Олександра, вони шкодять не лише екології, а й самим собі, вдихаючи шкідливі викиди. До того ж раніше втручання людей в екосистему було меншим – землю не так багато розорювали, тому й екосистема знаходила місця для відновлення. А от тепер таких місць майже немає, рослини згоряють, а відновлюються найбільш пристосовані – інвазивні види рослин, а ще кліщі, вони ж неконтрольовано розмножуються. А тому, екосистема бідніє і стає неконтрольованою, бо її немає чим балансувати.

Олександра додає, що пожежа може «розростися», перекинутися на ліси, житлові будинки. Також вона перешкоджає роботі рятувальників, забирає їхній час та ресурси. До слова, коли рашисти поцілили у Львові в нафтобазу, то львівські рятувальники повинні були ліквідувати не лише наслідки ворожої атаки, але й пожежі в області внаслідок спалювання трави та листя.

Способи боротьби із небажаною травою

Найкраще, каже Олександра, траву косити. Бажано це робити в жовтні-листопаді, тоді й навесні не буде, що палити. Скошене варто компостувати. Для цього можна використовувати компостну яму – скидати туди траву та рештки органіки, яку використовують люди (залишки їжі). Через зиму господарі матимуть добрива.

Будь-які рослини складаються з вуглецю. Коли людина спалює сухостій, то весь вуглець іде в атмосферу. А якщо робити компостування, то вуглець повертається в землю.

Дехто в компостну яму запускає ще черв’яків, але цього робити Олександра не радить: у природі вони і так є. Краще придбати спеціальний розчин, який прискорює всі процеси, а ще краще – все робити природним шляхом. Також варіант – купити готовий дерев’яний компостер, але тоді обов’язково слідкувати, щоби був доступ до повітря.

У Львові зібрану рослинність можна здати на компостувальну станцію, що на вул. Пластовій, 13; у ЛКП «Зелений Львів», що на вул. Замарстинівській, 167а, або в притулок «Домівка врятованих тварин» (зоологічний відділ ландшафтного парку «Знесіння»).

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.