З уроків зоології усім відомо, що найбільше видів земноводних мешкають у місцевостях з вологим кліматом. На території Львівщини можна знайти види, які занесені до Червоної книги та поступово зникають, пише leopolis.name.
Кумка жовточерева
Тварина належить до роду Кумок (безхвості земноводні). Її ще називають жовточеревою джерелянкою або гірською кумкою. Жаба поширена у гірських районах, на Львівщині її можна зустріти у Перемишлянському та Старосамбірському районах, в південно-західній частині регіону. Джерелянки можуть мешкати навіть у мінеральних водах, навіть на берегах річок та струмків.
Амфібії мають довжину тулуба до 50 мм, а характерною їх особливістю є яскраве (жовте чи помаранчеве) забарвлення черевної частини. На спинному боці добре розвинені горбки, що закінчуються гострими шипиками.
Основу раціону амфібій становлять жуки, комарі, бабки, молюски, мурахи та інші безхребетні. Водночас джерелянки слугують харчуванням для лелек, чапель, вужів. Станом на 1985 р. за підрахунками вчених у природі налічувалось понад 2000 одиниць цих земноводних.
Ропуха зелена
Цей вид земноводних можна зустріти як у дикій природі так й у населених пунктах. На території Львівщини ця амфібія поширена майже у всіх районах, навіть у гірській місцевості. Ропухи мають доволі великі розміри – довжину тіла до 80 мм (у деяких випадках до 140 мм), оливково-зелене забарвлення (з темно-зеленими плямами) верхньої частини тіла. На передпліччі та гомілці зазвичай по 3 поперечні плями-смуги.

Амфібії харчуються жуками (домінування довгоносиків та турунів), лічинками, двокрилими та полюбляють мурах. Самі ропухи стають здобиччю як вужів та ряду птахів, так і тварин (видри, борсуки).
Гостроморда жаба
Ця амфібія характерна однотонним забарвленням черева та плямами на вухах, продовгуватою формою морди. Задні лапки тварини коротші ніж у інших жаб, а довжина тулуба може сягати 70 мм. Гостроморда жаба майже скрізь пов’язана з деревно-чагарниковими насадженнями, прилеглими до боліт, лук, галявин, лісових вирубок, полів тощо.

Жаба може зимувати у мулі торф’яної ями, заповненої водою. Такі ями можуть сягати понад 1,2 м вглиб та не замерзають. Амфібії харчуються жуками, двокрилими, метеликами, дощовими червями. Вчені стверджують, що левову частку земноводних становлять комахи-шкідники.
Тритон звичайний
Цього рідкісного представника роду хвостатих земноводних можна зустріти у Сколівських Бескидах. Тритон звичайний селиться у водоймах з різними глибинами, бідною або й багатою болотною рослинністю, але за наявності затінених ділянок, що достатньо прогріваються.
Спина амфібії забарвлена в оливково-бурі або сірі тони, боки – в оливково-жовті з сріблястим тони. Зверху і по бокам тіла розвинені відносно великі темні плями (у самиць не такі виразні). Забарвлення черева жовто-помаранчевих тонів з добре розвиненими невеликими темними плямами. Довжина тіла тритона сягає від 55 до 105 мм. Амфібія харчується жуками, павукоподібними, личинками, червяками, ікрою жаб та риб.

Гребінчастий тритон
У Сколівських Бескидах можна знайти ще один вид тритонів – гребінчастий. Амфібія ще рідкісніша ніж звичайний тритон, довжина її тіла сягає до 200 мм. Свою назву даний вид тритонів отримав завдяки високому гребеню вздовж спини і хвоста, який з’являється у самців в шлюбний період. Самки не мають гребеня. Черевце тварини – яскраво помаранчевого кольору, з темними плямами.
Перебуваючи у воді, раз на тиждень, тварина линяє, причому шкіра не пошкоджується, тритон звільняється від неї, вивертаючи. Помічена також дивовижна здатність тритону змінювати своє забарвлення від світлішого відтінку до темнішого і навпаки. Унікальний цей вид і в умінні регенерувати практично будь-яку частину свого тіла, починаючи від пальців, закінчуючи очима.
Тритон має темно-коричневе забарвлення спини та боків. Тварина під час перебування у водоймах живеться ікрою риб та тварин, молюсками, ракоподібними, а на суходолі споживає комах, червяків, слимаків. Амфібії можуть жити до 27 років. Коли тритон пливе, він притискає лапки до тіла, вони служать йому кермовим управлінням. Основним “штовхачем” виступає хвіст, яким тварина змахує до 10 разів на секунду, розвиваючи у воді чималу швидкість.

Саламандра плямиста
Нарешті у гірських районах Львівщини можна зустріти й плямисту саламандру. Амфібія відзначається масивною головою та широким тулубом. Довжина тіла земноводних досягає 180 мм. Очі великі та опуклі. Тіло зверху інтенсивно-чорного кольору з яскравими жовтими або жовтогарячими плямами неправильної форми. Форма і розташування плям доволі мінливі. Черевце однотонно-чорних або коричнюватих тонів.
Амфібії ведуть переважно нічний спосіб життя. Яйця розвиваються у тілі самки близько 5-10 місяців. Саламандри можуть розмножуватися в умовах печер. Для личинок амфібії характерним є канібалізм. До складу живлення дорослих саламандр входять різні види безхребетних (гусінь метеликів, двокрильців, дощові черви, рідше – павуки, жуки тощо) та хребетних (личинки інших видів земноводних).
Якщо говорити про природних ворогів саламандр, то варто згадати змій, птахів, ссавців. Личинки саламандр споживають риби, тритони, жаби, личинки водяних жуків. Одна із необхідних умов охорони виду – збереження в лісах достатньої кількості деревного відпаду.
Чисельність вище перелічених видів постійно скорочується через природні фактори (зміна клімату, хижаки) та діяльність людини – вирубка лісів, забруднення водойм.
