Дуже складно уявити сучасний світ без електроенергії та постійного електричного джерела живлення. Проте ще до другої половини XIX століття про електрику знали лише переважно науковці, а для широких верств населення вона була не відома.
Зрушення відбулося наприкінці XIX століття, коли Європою покотилася хвиля енергетичного прогресу, а Львів, який належав до Австро-Угорщини та був столицею Королівства Галичини і Володимирії, один із перших зустрів впровадження елекроенергії, пише leopolis.name.
Історія появи електрики та першої електростанції на Сахарова у Львові
Поштовхом стала важлива подія Крайової виставки, яка планувалася на 1894 рік у Львові, однак у той час не було транспортного сполучення від залізничного вокзалу до стрийського парку, а керівництво кінного трамваю відмовилось прокладати новий маршрут.
Відтак, щоб вирішити цю проблему львівський енергетик і перший завідувач кафедри електротехніки, яка була відкрита у 1892 році в університеті Львівська політехніка, Роман Дзеслєвський вирішив відкрити у Львові електричний трамвай, для будівництва якого потрібно було й водночас створити першу у місті електростанцію.
Завдання було виконане вчасно і вже в березні 1894 року відбулося випробовування щойно збудованої електростанції, а в травні того ж року — запустили перший електричний трамвай. Електростанція була розташована на розі вулиць Сахарова й Вітовського та збереглася лише частково з пізнішої добудови 1900 року.
Після двох років роботи електростанцію та мережу електричного трамваю було викуплено львівською компанією “Сіменс-Гальске”, директором якої став один з найкращих енергетиків — Йосиф Томіцький. За його керівництва електропостачання у місті помітно розвинулося. Він збудував нову електростанцію на Персенківці, а також мережу змінного струму.
Для того, щоб провести освітлення до Оперного театру у Львові в 1900 році, Йосиф Томіцький запропонував провести кабелі від електростанції на Сахарова, а в самому театрі розташувати акумуляторну підстанцію, що в результаті дозволило освітити не лише Оперу, а я довколишні будівлі. У такий спосіб театр стає осередком електропостачання у центрі міста.
У 1905 році було висунуто ідею розширити мережу електропостачання та мережі трамвайних колій у Львові аж до Брюховичів, що, однак, не втілилося в життя.
Електростанція на Персенківці та подальший розвиток електроенергії у Львові
Пізніше, у 1909 році вирішили побудувати окрему електростанцію на Персенківці, де через два роки проклали кабельні лінії. У тендері на виграла львівська фірма Зигмунда Родаковського, який повинен був внести заставу як гарантію якості кабелів.
З появою електрики у місті також було замінене вуличне освітлення з газового на електричне. Такі ліхтарі були досить потужними та дорогими. Тому спочатку їх встановили лише біля Оперного театру, від якого вони простягалися до Бернардинської (тепер Соборна). Кожний такий ліхтар мав окремий кабель та перегорав за три/чотири дні, тому потребували частої заміни. Виходом у цій ситуації стала корба з торсом, яку інженери прикріплювали внизу ліхтарного стовпа під кришечкою.
На той час у Львові вже існувало близько сімдесят дві трансформаторних підстанцій, більшість з яких була розміщена у спеціальних будках, інші в підвалах будинків. Однак через небезпеку їх згодом наказали замінити на безпечніші. Також, що за Першої світової війни мідні кабелі та дроти замінили на алюмінієві. А в 1918 році вже остаточно в усі частини міста постачання електричного живлення відбувалося від нової електростанції на Персенківці.
