Історія Винників тісно пов’язана з виготовленням тютюнових виробів. Ще в ХVII столітті тут з’явилися перші цехи для переробляння тютюну, де виробляли нюхальні суміші та різаний тютюн. Любителі нюхального тютюну красувалися одне перед одним табакерками, які зазвичай мали красиве оздоблення у вигляді гравіювання, дорогоцінних металів та каміння. У 1779 році в приміщенні місцевого замку відкрили Львівську тютюнову фабрику. Це найстаріше тютюнове підприємство України. Докладніше далі на leopolis.name.
Як з’явився тютюн?
За однією з версій, першими курцями у світі були єгипетські фараони, оскільки в одній із гробниць II тисячоліття до н. е. археологи знайшли глиняний кальян та приладдя для куріння.
Більш популярна версія – батьківщиною тютюну є Центральна й Південна Америка, де росте понад 60 видів і різновидів тютюну, а розповів про цю культуру світові Христофор Колумб, після того як у 1492 році зупинився на острові Гаунангані та побачив насадження невідомої рослини. Першовідкривач Америки зі своєю групою з подивом спостерігав, як острів’яни втягували з тліючих листків дим, а потім жували і проковтували згортки висушеної рослини.
Українське слово «тютюн» запозичили з турецької, хоча раніше його традиційно називали «табак», що походить з французької, яка запозичила його з іспанської, а Іспанія – з мови південноамериканського племені араваків. Європейці позначали цим словом і рослину, і виготовлену з неї сигару, і різновид люльки.
Вирощувати тютюн для продажу почали в королівському дворі Іспанії, у 1550–60-х роках тютюнові плантації з’явилися в Бразилії, Португалії та Франції. Наприкінці XVI паління почало поширюватися і на інші материки. Тютюном захоплювалися настільки, що приписували йому лікувальні властивості, однак коли надмірне споживання призводило до складних отруєнь, влада й церква розпочинали активну боротьбу з палінням. В Америці у певний період курців страчували, турецьких паліїв – саджали на кіл, а в Італії їх заживо замуровували в стінах.
В Україну тютюн завіз у другій половині XVI століття російський імператор Петро І. Шкідлива звичка настільки швидко здобула популярність, що вже 1683 року цар видав указ, відповідно до якого курців карали 60-ма ударами києм по п’ятках, а продавцям «пороли ніздрі й різали носи».
У 1717 році в Охтирці, що на Харківщині, збудували першу в Російській імперії тютюнову фабрику. У Галичині та на Буковині тютюнові плантації з’явилися в середині XVII століття. У 1677-му тютюновий бізнес обклали податками. У великих масштабах на сході Галичини тютюн взялися вирощувати після приєднання в 1772 році до Австрії.
Заснували фабрику на вимогу австрійської влади
Оскільки тютюнові вироби завжди користувалися великим попитом, то приносили тютюновим цехам значні прибутки. Саме тому, австрійська влада в 1779 році видала декрет, у якому наказала ліквідувати цехи, а замість них відкрити державну фабрику.
Облаштували підприємство під Високим Замком, однак вже після першого року простір виявився затісним, тож фабрику перенесли в приміщення Винниківського замку. З 1756 року й до відкриття фабрики тут розміщувався монастир піярів – монашого католицького ордену, заснованого Йосипом де Каласансом. Ця монаша спільнота активно займається в школах християнським вихованням молоді. Після декрету, виданого австрійською владою, орден вимушено залишив територію.
Щодо дати спорудження самого замку, то вона невідома, однак перша згадка датується XIII cтоліттям. На думку історика Михайла Керницького, його спорудив Лев Данилович для захисту Львова зі східної сторони. Тоді фортеця була дерев’яною, кам’яною вона стала в XVII–XVIII століттях, коли мала важливе оборонне значення, адже в 1782 році на її території знайшли дві гармати, а в 1990-му – чавунні ядра.
Великий роботодавець
Після відкриття фабрики кількість її співробітників постійно зростала. Від початку ХІХ століття тут трудилася орієнтовно 5-та частина населення Винників. Крім самої фабрики, у місті діяли і менші підприємства, як-от лісопильня, столярна майстерня, винокурня, пивоварня, вапнярня, цегляні заводи та млини.
Для заохочення працівників тютюнова фабрика споруджувала не тільки для них помешкання, а й у 1803 році відкрила школу для їхніх дітей. У 1811 році фабрика запросила на роботу медика. У 1805-му застарілі кінні машини для нарізання тютюну замінили ручними, а також взяли в оренду 3 млини.
У 1872 році фабрика отримала 4 різальні машини, біля кожної з яких працювало по 7 осіб. У 1880 році сюди прибули ручні пристрої для виготовлення з паперу гільз і ручні машинки для виробництва цигарок. Через два роки підприємство започаткувало масовий випуск сигарет. У 1914 році тут працювало 700 осіб.
Цікаво, що в 1908-му через Винники курсував потяг – від Персенківки до Підгайців. Колія проходила повз гору Жупан. Потяги були невеликими: складалися з 3-4 вагончиків, а рухалися дуже повільно. Мали Винники і власний вокзал (біля школи № 29), який знищила Друга світова війна.
У 1940-му на фабриці налагодили механізоване виробництво. У роки Другої світової війни будівлі сильно постраждали, зокрема склади, головний виробничий корпус, а також залізничне сполучення поблизу. Після війни центральне енергопостачання пошкодилося, тому папіросні машини деякий час працівники були вимушені приводити в рух вручну. Незабаром у фабрики з’явилася власна електростанція.
1946 році на фабриці розпочав роботу пакувальний цех, роботи виконувалися вручну. Денна норма становила приблизно 500 000 цигарок, у той час як у Польщі – лише 80 000. Клеїли смолою, без перерви на обід, постійно вдихаючи шкідливі випари. Наприкінці 1940-х з’явилася пакувальна машина, однак умови праці не покращилися: трудилися по 14 год, а денної зарплати вистачало на одну хлібину.
У 1946 році колектив налічував вже 586 осіб, у 1953-му – 826, а в середині 1950-х – 1016. Із часом запровадили дві зміни: перша – з 23:00 по 8:00, друга – з 8:00 по 20:00. У 1960-х з’явилися транспортери, що дещо полегшили роботу.
Майже 14 млрд цигарок
У радянські часи продукцію механізованої та автоматизованої фабрики представляли на різноманітних виставках. У 1980-х роках фабрика завоювала славу однієї з найкращих тютюнових підприємств України. Щороку тут виробляли 13,5 млрд цигарок, а саме такі цигаркові марки, як «Прима», «Львів», «Орбіта», «Космос» та інші.
У 1993 році на місці фабрики створили підприємство «РДжР «Тобакко Львів», яке проіснувало 5 років, після чого все устаткування перевезли до Кременчука. У 1999 році на базі фабрики створили ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика». За 2001 рік товариство реорганізували спершу в закрите, а потім – відкрите акціонерне. Упродовж певного часу воно переживало виробничий спад. Офіційно фабрика знову запрацювала 1 лютого 2007 року. У 2014 році вона відкрила своє представництво в центрі Києва.
Контрабанда
Відповідно до дослідження маркетингової компанії «Kantar Україна», у 2021 році тютюнова фабрика Винників нелегально виробляла на теренах України 61% тютюнової продукції, а у 2022-му – 56% (не враховуючи окуповані території). Вироби збували і за кордоном, зокрема партії цигарок вилучали угорські митники в жовтні 2021 та жовтні 2022-го років.