Львівська фармацевтична фабрика «Лаокоон», або майже фантастична історія успіху

У 1910 році у Львові заснували фармацевтичну фабрику «Лаокоон», яку назвали на честь троянського жреця Аполлона та віщуна, який застерігав земляків щодо небезпечності сумнозвісного дерев’яного коня, з допомогою якого греки хитрощами здобули перемогу в Троянській війні. Однак історія фабрики почалася значно швидше – ще коли в 1826 році до Львова прибув магістр фармації Віденського університету чеського походження Петро Міколяш. Як розвивалася фабрика та що цьому передувало, читайте далі на leopolis.name.

Трохи історії

Найперші аптеки на теренах України з’явилися саме у Львові. Функціонували вони при монастирях, наприклад, у 1270 році дружина князя Лева Констанція відкрила аптеку і прихисток для хворих при Домініканському монастирі.

Відповідно до міських хронік 1445 року, чоловік на ім’я Василь Русин був першим львівським аптекарем. Згодом, крім монастирських, у місті з’явилися і «мирські» аптеки, що спричинило появу конкуренції, адже монахи досить часто роздавали ліки безоплатно.

Львівські фармацевти продавали медикаменти не лише в аптеках, а й біля ратуші. Стати аптекарем було доволі непросто: власники вже наявних закладів ставали на заваді відкриттю нових. Деяким провізорам (фахівцям із повною вищою фармацевтичною освітою, які можуть відкривати свою аптеку) доводилося все життя працювати на когось, щоби отримати дозвіл на відкриття власного закладу або ж право працювати бодай фармацевтом.

Аптека й лабораторія Міколяша

Коли чеський підприємець Петро Міколяш прибув до Львова в 1826 році, тут налічувалося менше ніж 10 аптек. Як вже було зазначено, у той час вступити у фармацевтичний бізнес було дуже складно. Міколяш почекав, поки дружина покійного чоловіка-аптекаря Леопольда Ренінга вийде заміж за нефармацевта, а тоді купив у неї право відкрити власну аптеку – «Під зіркою». Саме тут у 1853 році львів’яни Йоган Зег та Ігнатій Лукасевич винайшли гасову лампу.

Петро Міколяш

Варто додати, що існує і інша версія історії цієї аптеки: начебто Петро спершу влаштувався на роботу в аптеку Леопольда Ренінга «Під зіркою», а після його смерті одружився з вдовою, ставши співвласником і водночас керівником аптеки.

Хай там як, але «Під зіркою» у доволі швидких темпах завдяки вправному керівництву Міколяша отримала статус респектабельного підприємства. Тут не лише продавали ліки, а й виготовляли їх із хімічної сировини, яку закуповували у Відні.

У 1852 році в хіміко-фармацевтичній лабораторії при «Під зіркою», крім ліків, виготовляли також газовані води; порошки з м’яса; каву, корисну для здоров’я. Лабораторія була оснащена новітнім на той час устаткуванням, у ній працювали висококваліфіковані спеціалісти, завдяки чому вже в 1850-х роках львів’яни налагодили випуск медикаментів у великих обсягах та освоїли ринок збуту. Серед споживачів продукції були аптеки, медичні заклади та просто мешканці регіону.

Іменна аптечна баночка Apteka Piotra Mikolascha we Lwowie

Після смерті Петра сімейну справу успадкував син Кароль – також фармацевт, який   заснував Галицьке аптекарське товариство. Кароль не нашкодив ні батьківській репутації у світі фармації, ні його практичним досягненням. Наприкінці ХIХ – початку ХХ сторіччя аптека, яку перейменували на «Під золотою зіркою», була однією з наймасштабніших у Європі.

У 1900 році вона переросла в акціонерне підприємство «Доктор Міколяш, Піч, Левинський і Спілка», яке розмістили в будинку на вулиці Коперника, 1. Для потреб фірми родина Міколяшів збудувала в 1913 році між вулицями Коперника та Крутою відомий львів’янам перехід – пасаж Міколяша. У переході під скляним дахом розміщувалися крамниці, заклади харчування, офіси, конференц-зал і мистецьке товариство.

Розкішний інтер’єр пасажу на той час коштував 1 мільйон золотих ринських (1 ринський дорівнював 1 долару США). Увечері пасаж освітлювався, а взимку – опалювався. Освітлення імітувало середовище вулиці, оскільки такий спосіб привертає увагу людей більше, ніж штучно освітлені вітрини інших типів торгових будівель. Центральний вхід із вулиці Коперника прикрашав мармуровий фонтан. Стіни оздоблювали візерунки зі східними мотивами й панно в стилі сецесії, на яких зображувалися химерні постаті в переважно червоних відтінках із позолотою. У роки Другої світової війни бомба зруйнувала це вишукане місце.

Відкриття фабрики

Аби позбутися залежності від імпортерів медикаментів, сім’я Міколяшів вирішила створити у Львові фармацевтичну фабрику. У 1910-му, отримавши дозвіл на заснування, вони відкрили на вулиці Фургальского (Опришківській, 6/8), на місці дієтичного санаторію і фізіотерапевтичного закладу «Киселька», фабрику «Лаокоон». Керівником призначили Людвіга Вев’юрського.

Фабрика слугувала підрозділом створеного в 1900 році акціонерного товариства. Підприємство виробляло, використовуючи традиційні технології, таблетки, настоянки, різноманітні мазі, екстракти, розчини, пластирі. Випускали тут і власну продукцію, як-от препарат для ін’єкцій «Арсеній». У 1913-му продукцію «Лаокоона» відзначили у Відні «золотом» на Третій міжнародній хімічно-фармацевтичній виставці.

Що було далі?

У 1921 році «Лаокоон» перетворили на ТОВ, тоді фабрика вийшла з підпорядкування фірмі Міколяшів. Через два роки вона здобула статус самостійного акціонерного товариства хімічних закладів. У роки перед Другою світовою війною тут виробляли 60 різних медичних препаратів.

У 1939 році «Лаокоон» націоналізували. У 1945 році фабрика стала львівською філією Українського науково-дослідного інституту ендокринології та органотерапії, основною тогочасною метою якого була ліквідація наслідків війни – відновлення розбомблених приміщень, важливої технологічної документації тощо. У 1946 році підприємство реорганізували у Львівський хімічно-фармацевтичний завод.

Корпус таблетного та ампульного виробництва, 1940-ті рр.

У 1986-му на базі заводу створили держпідприємство «Львівфарм», яке здобуло славу одного з провідних фармвиробників Радянського Союзу. У 1993 році тут створили акціонерне товариство «Галичфарм». У складний період переходу до ринкової економіки виробництво дещо втратило клієнтів. У 2000 році обсяг реалізації товарів збільшився на 46%, а поставки на експорт – майже подвоївся. Прибуток загалом зріс на 23%.

Асортимент Галичфарму налічує понад 80 найменувань медичних засобів – ін’єкцій у ампулах, таблеток, розчинів, екстрактів, сиропів та крапель. Візитівка товариства – препарати, виготовлені на рослинній основі, як-от «Уролесан», «Мукалтин», «Фламін» та інші.

Одна з будівель Галичфарму, 2016 р.

У 2005 році Галичфарм разом із Київмедпрепаратом створили фармкорпорацію «Артеріум» зі штаб-квартирою в Києві. У основі філософії корпорації – принцип «Ближче до людей», що дозволяє займати лідерські позиції у фармацевтичній галузі України та поступово розширювати присутність на ринках інших країн.

У жовтні 2014 року в приміщенні підприємства відкрили музейну експозицію, присвячену історії фабрики. З-поміж експонатів – документи; устаткування, прилади, які використовували в ХІХ–ХХ століттях для виробництва ліків; зразки препаратів тощо. Окремої уваги на виставці заслуговують таблетки від головного болю Od bolu glowy, які фабрика продукувала в 1970–90-х для експорту в Польщу.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.