Повітря – це один з життєво важливих елементів навколишнього середовища, який просто необхідний для життя на планеті Земля. Від якості повітря, що вдихається, залежить ще і здоров’я людини. На жаль, багато людей не розуміють масштабів забруднення нашої атмосфери. Зробити з цим у простої людини нічого не вийде. Тому що закрити умовний завод чи атомну електростанцію вона не зможе та й це призведе до плачевних наслідків. Але принаймні людина може знати, наскільки погана або навпаки хороша ситуація в її місті. У цій статті йдеться саме про Львів. Наскільки забруднене повітря? Чи безпечно жити у Львові? І як можна покращити ситуацію? Про це і йтиметься у статті на leopolis.name.
Стаціонарні джерела забруднення повітря
Склад атмосферного повітря на планеті приблизно такий: кисень – 20,96%, інертні гази – 0,94% та азот становить – 78,08%. На стан і склад повітря впливають два основних чинника: шкідливий фізичний вплив та потрапляння в атмосферу забруднюючих речовин із різних джерел. Саме ці дві основні проблеми і порушують оптимальний стан повітря, що, в свою чергу, дуже згубно впливає на організм людини, а також унеможливлює нормальний розвиток рослин і тварин.
У 2010 році Львів викинув в атмосферу близько 46 тисяч тонн забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел. Виходить, що на той момент на одного жителя Львова припадало близько 61,5 кілограма шкідливих речовин. Серед стаціонарних джерел найбільшої шкоди завдавали міські теплоенергетичні комплекси, що в принципі є проблемою не лише міста, а й усієї країни.
Основними джерелами забруднюючих речовин у повітрі у Львові є пил від автотранспорту, деревообробна промисловість, промисловість у сфері будматеріалів та теплоенергетики. Для деяких підприємств Львова навіть встановлено ліміт на викиди забруднюючих речовин у атмосферу понад 100 тонн. Серед них є такі підприємства як ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ТОВ “Українська меблева компанія”, ЗАТ “Львівський ізоляторний завод”. До обмежень ці підприємства викидали в атмосферу близько 60% загальної маси хімічних речовин від стаціонарних джерел. До складу найбільших за обсягами викидів шкідливих речовин в атмосферу увійшли 4 підприємства Сихівського району, 2 підприємства Галицького району, 4 – Залізничного району та 1 підприємство Шевченківського району. Найпоширеніша шкідлива речовина, яку викидають всі підприємства у повітря. – це оксид азоту.
Найголовнішими стаціонарними забруднювачами повітря є підприємства-енергетики. Загалом у Львові 4 головні спеціалізовані комунальні теплопостачальні підприємства: ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ЛКП “Залізничнетеплоенерго” та ЛКДП “Львівтеплоенерго”. Ці підприємства виробляють близько 90% усієї теплової енергії у Львові. Спільно ці підприємства мають 129 котелень та 563,15 кілометрів теплових мереж. Паливом для виробництва теплової енергії є звичайний газ, обсяги використання якого вже в 2010 році становили понад 600 мільйонів кубометрів.
Пересувні забруднювачі повітря
Як можна було здогадатися, до цієї категорії відноситься все, що входить у категорію транспорту: машини, поїзди та літаки. Історично так склалося, що Львів був головним містом, яке поєднувало схід та захід, тому ще в XV столітті він став торговим центром всієї Східної Європи. Завдяки цьому і в XXI столітті щороку через Львів проходить близько 2,5 мільйонів туристів.
Окрім туристів, через Львів великим міжнародним транзитом проходить транспорт. До того ж, причинами забруднення може бути неналежне пальне та стан автомобіля. Сукупність всіх цих чинників робить транспорт найголовнішим ворогом повітря у Львові. На секундочку, саме транспорт займає 90% від всіх забруднювачів повітря у місті. Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення характеризується переважним вмістом оксиду вуглецю, він становить основу, а саме 73%, вуглеводень і азот становлять по 12%.
Ситуація не була б такою сумною в цьому плані, якби якість бензину була належною. Але, на жаль, простий громадянин зробити з цим нічого не може.
Місцева влада намагається вирішити це питання з іншого боку – зменшивши навантаження на центральну частину міста. Таким чином, забруднення буде розподілятися рівномірно і відповідно перероблятися містом швидше. Також хочуть прибрати автотранспорт подалі від дитячих садків, шкіл та дитячих майданчиків, контролювати викиди на автомагістралі та подальшу модернізацію теплоенергетичних господарств міста.
Чи допоможуть місту зелені насадження?
У Львові весь час було чимало зелених насаджень. Весь час, що місто існує, в ньому намагаються створити якісь парки та алеї. Вони відіграють просто унікальну буферну роль у міському середовищі та є незамінними помічниками у боротьбі з пилом, шкідливими речовинами, а також вони чудово допомагають у терморегуляції. Загальна кількість усіх видів рослин, що існують у Львові, близько 988. Близько 17% з них є завезеними видами рослин. На території Львова також є рідкісні види рослин, які занесені до Червоної книги України, всього їх 47 видів. Це свідчить, що у Львові дуже стійка екосистема. Такий величезний потенціал говорить про те, що її можна поліпшити і ще більше розширити, що, звичайно ж, сприятливо позначиться на місті.
До системи зелених насаджень міста належать як міські ліси, так і міські насадження загального користування. Якщо з міськими лісами все зрозуміло, це власність державного лісового фонду України, то що входить до міських насаджень загального користування? А пунктів насправді немало! Це і внутрішньоквартальні насадження житлових районів, і газони, і квітники, і парки, і безліч інших насаджень. Окремою категорією можна також виділити об’єкти природно-заповідного фонду, але з ними все трохи складніше. За підрахунками аналітиків, площа всіх зелених насаджень Львова становить близько 33 286 га.
Це дуже гарний варіант для покращення ситуації у місті. Безумовно, разом з обмеженнями на викиди в повітря шкідливих речовин можна говорити про те, що львів’яни вже через кілька років зможуть дихати більш чистим повітрям. Що ще можна зробити для очищення львівського повітря?
Екологічна освіта
Безумовно зелені насадження є важливим кроком для покращення ситуації у Львові, але, крім цього, потрібно також формувати в громадян екологічну обізнаність. І якщо говорити про загальну екологічну освіту важко, тому що це велика частина бюджету, то про підготовку невеликої кількості фахівців говорити цілком можна. Таких фахівців вже нині потроху готують, наприклад, у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Національному університеті “Львівська політехніка”, Національному лісотехнічному університеті України та Львівському національному аграрному університеті.
Також для школярів у Львові відкрито багато позашкільних заходів у Центрі творчості, але багатьом дітям нецікава ця тема. Залучати школярів до покращення повітря у Львові потрібно поступово, показуючи, наскільки це важливо не лише для Львова, а й для всього світу.
Загалом роботи для Львова є чимало, але видно, що ситуація поступово почала покращуватися. Звичайно ж, складно говорити про те, коли саме повітря над Львовом стане таким, яким було до промислової революції, але рано чи пізно Львів знову зможе “вдихнути на повні груди”.