У будь-яких містах споконвіку накопичувалося сміття, яке необхідно було якось утилізувати. Каналізацію людство придумало не відразу, а тому містам необхідно було придумати щось ще. Варіантів насправді багато: викид сміття в море чи річку, вивіз сміття за місто чи можна просто виливати всі нечистоти прямо з вікон, як робили в Парижі. Львів, як і всі міста у світі, теж повинен був кудись викидати сміття, що накопичувалося. Але куди? І як це відбувалося тоді? Про це й йтиметься у цій статті на leopolis.name.
Час заснування Львова
Як і багато міст Львів заснували на річці. Ну і, як можна було здогадатися, ця річка була основним утилізатором відходів.
За часів князів, там, де зараз розташовується площа Старий Ринок, був центр міста. На той момент це було невелике місто, хоча зараз це назвали б швидше селом, яке розташовувалося на відносній висоті, що спрощувало городянам виведення надлишку води, а завдяки цьому і нечистот. Коли ж місто в XIV столітті перенесли до болотистої долини Полтви, ситуація кардинально змінилася і вимагала якоїсь іншої системи утилізації сміття.
Для багатьох львів’ян може стати сюрпризом, що Полтва була така важлива для Львова, адже зараз вона не відіграє такої великої ролі для міста. Але в ті часи це була дуже повноводна та активна річка. На Полтві було збудовано близько десяти водяних млинів, а річка розливалася та затоплювала значну територію.
Все це говорить про те, що жителі Львова максимально використовували можливості, якими їх нагородила ця річка.
Меліоративні канали та рови, які були прокладені через все місто, служили місцевим жителям каналізацією та утилізатором побутових відходів.
Якого роду сміття тут скидали на той час? Первинне сміття у Львові складалося з життєдіяльності тварин та людей, майстерень та виробників продуктів харчування.
З розвитком міста покращилася і система утилізації відходів. Місцева влада дуже активно розвивала мережу підземних каналів, якими надлишок води та нечистот із міста виходили.
Дослідники у цій галузі схиляються до того, що систему стічних каналів створили в XV столітті, коли почала формуватися система фортифікацій міста. Каналізаційний колектор, якщо його можна було взагалі так назвати, на той момент розміщувався вниз за течією Полтви з північного боку міста і виходив з-під вежі Золотарів, яка розташовувалася неподалік Краківської брами в кінці сучасної Театральної вулиці. Нині на цьому місці діє ринок “Добробут”.
Хто дбав про чистоту вуличок у Середньовіччі?
Дослідники зазначають, що на той час у Львові очищенням підземних каналів та ринштоків займалися спеціальні люди, яких називали кермастерами. Їм же підкорялися пурганти. До обов’язків цих людей входило: очищення каналізаційної системи, а також вивезення гною з міста. Перші згадки про пургантів датуються 1525 роком. Хто керував до цього часу цими справами? За документами, не до кінця зрозуміло. Десь прописано, що то були кати, десь кажуть, що цим не займався ніхто. Проблема нечистот навіть у часи пургантів все одно залишалася, бо місто прибирали двічі на рік: перед днем Святого Михайла і перед Великоднем. Досить сумна подія дозволила зробити крок у напрямку очищення міста.
Місто після епідемії 1548 року
Ситуація кардинально змінилася після епідемії 1548 року. Саме ця ситуація змусила магістрат ретельніше дбати про прибирання міста. Після епідемії було створено спеціальну посаду для слуги, в обов’язки якого входило очищення місто щотижня.
Це дало свій результат, але все ж таки нечистоти, а разом з ними і неприємний запах залишалися в місті досить довго. Проблема в тому, що навіть при тому, що існували туалети, були вони далеко не у всіх, та й ті львів’яни, які могли собі їх дозволити, все одно воліли справляти потребу в нічні горщики, а після цього весь вміст викидати прямо з вікна на вулицю. Тому влада вирішила, щоби за цим стежили самі власники будинків. Тобто в їхні обов’язки тепер входив контроль за тим, щоб помиї та інше сміття не виливали і не викидали просто з вікна на вулицю на голови людей, що проходять під будинком.
Про нечисленні громадські туалети багато хто й слухати не хотів. Люди вважали за краще або більш затишні місця, щоб справити потребу, або під стіною будь-якого будинку. Також до причин забруднення міста можна віднести і розквартирування військ, і збіговисько біженців, і багатолюдні ярмарки. Але звичайно більш важливою причиною були все ж таки самі громадяни, які не бажали приймати нові правила.
Ще однією не мало важливою проблемою були, звичайно, тварини. Адже у місті було величезна кількість курників, конюшень, військових обозів та безліч возів з різним товаром для продажу на ярмарку. Каналізації в стайнях звичайно були, але вони були не дуже ефективними в ті часи. Кожна ця причина робила свій внесок у забруднення міста.
Як врятували місто від нечистот у XVIII столітті?
Періодичні війни та неідеальна система прибирання призвела до того, що до кінця XVIII століття Львів просто тонув у смітті. Місто потрібно було рятувати і австрійська влада, якій тоді належала Галичина, а разом із нею і Львівська область, почала розгрібати завали сміття. У найжахливішому стані були вулиці, що розташовувалися неподалік від Ратуші.
Шар гною, бруду та нечистот був настільки великий, що містом не могла проїхати карета. Шарів бруду та гною було настільки багато, що взимку під цим усім у пошуках тепла тулилися жебраки.
Львів в цей час призначили столицею нової провінції, а тому навести лад треба було якнайшвидше. Зміни торкнулися і системи вивезення з міста всіх нечистот, адже мало просто його прибрати, необхідно налагодити систему так, щоб більше не виникало такої проблеми. Для виведення людських відходів життєдіяльності, що становило основну частину всіх відходів Львова, влада вирішує побудувати спеціальні канали, які зводилися прямо до річки Полтва. Технічно річка тепер стала справжнісіньким каналізаційним колектором.
Саме через те, що в місті була велика кількість забруднених стоків, а також було зменшено об’єм води з джерел, які пустили до міських водопроводів, влада міста була змушена остаточно ухвалити рішення про каналізацію річки, яка розташована у центральній частині міста. Роботи з будівництва каналізації розпочалися у 1839 році.
Не варто думати, що лише Львів був такий брудний. Це була типова ситуація для всіх міст Європи. Щоб ви могли зрозуміти, перша повноцінна каналізація була прокладена в Гамбурзі лише в 1842 році, через 3 роки після початку будівництва львівської каналізації. В Англії, наприклад, їх почала прокладати лише у ХІХ столітті. Тож Львів у цьому плані не надто відставав від інших міст Австро-Угорської імперії.
У 1912 році місцева влада затвердила план реорганізації каналізації у місті. Завдяки старій каналізації можна було частково утилізувати нечистоти, але зі зростанням міста відведення продуктів життєдіяльності знову стало величезною проблемою. Нова концепція каналізації полягала у використанні русел річки Полтви та її приток із достатніми для проходження стоків природними нахилами. До цього сходилися штучні канали і всі разом вони рухалися в один бік до головної річки міста.