У XXI столітті дедалі гострішою стає проблема забруднення екології. Влади всіх країн, включаючи Україну, намагаються всіма методами боротися з цією катастрофою планетарного масштабу. Не слід забувати, що не лише від політиків та міжнародних організацій залежить чистота нашої планети. Кожна людина може докласти зусиль, щоб позитивно вплинути на екологію. Кожен може зробити хоч щось, щоб його нащадки змогли продовжувати життя планеті Земля. А почати безперечно варто з сортування сміття! Чи насправді актуальна ця проблема? Для чого країни Європи використовують сміття? І чи справді це хоч якось допоможе екології? Про це і йтиметься на leopolis.name.
Трагедія, яка змусила замислитись
Влітку 2016 року сталася трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі. Все почалося з того, що надійшов дзвінок до пожежної служби про те, що звалище спалахнуло. Пожежу вдалося загасити трохи більше, ніж за добу. Частину чергових машин залишили у разі повторного займання. Поки вони чергували сміттєва гора тріснула і від неї відкололася брила об’ємом приблизно 100 тисяч кубометрів сміття, яка обвалилася прямо на пожежників. Відразу почалися пошукові роботи. На ранок з-під завалу вдалося витягнути тіла 33-річного Андрія Вненкевича, 29-річного Юрія Рудого та 28-річного Богдана Юнка. Тіло ж еколога з ЛКП “Збірник” Олександра Бутіна так і не було знайдено. Також через обвал цієї брили сміття було прорвано дамбу, яка стримувала всі токсичні відходи.
Після того, що сталося, правоохоронці порушили кримінальну справу на посадових осіб Львівського комунального підприємства “Збірник”. У неналежному використанні звалища звинуватили начальника полігону Олександра Купріча, а також директора підприємства “Збірник” Богдана Горбаля та його заступника Бориса Плашенка. Також кримінальну справу порушили на тодішнього мера Львова Андрія Садового, бо той, як вважали правоохоронці, вчасно не закрив уже переповнений полігон.
Сім’ї рятувальників загиблих на Грибовицькому сміттєзвалищі відмовилися від подання позовів про моральні збитки, оскільки Львівська міська рада виплатила їм компенсацію, на яку всі були згодні. На вісім членів сімей загиблих міська рада виділила 4 мільйони гривень, тобто кожен член сім’ї отримав 412 тисяч гривень.
Після пригоди на Грибовицькому полігоні у 2016 році все сміття зі Львова почали вивозити до Рівного, Луцька, Дніпра, Калуша, Києва, Коломиї та Житомира. Відходи зі Львова кидали, де тільки можна, і в зоологічних заказниках, і в зоні Чорнобильської АЕС, і в кар’єрах, і в занедбаних шахтах. Звичайно ж, іншим областям це не подобалося, а тому багато хто з них відмовився приймати сміття зі Львова, а місцеві активісти почали чергувати на звалищах, щоб ловити фури, які намагалися незаконно скинути сміття в іншій області.
У тому ж 2016 активісти з Дніпра перекрили цілу трасу, щоб зупинити прийом сміття із Львівської області. Протестувальники заявляли, що через поганий запах жити поряд із полігоном, на який вивозять сміття із Львівської області, просто неможливо.
Приклад, на який мають орієнтуватися всі
Це змусило місцеву владу і народ задуматися про утилізацію відходів. На жаль, статистика про екологію теж дуже невтішна. В Україні близько 7% території зайнято сміттєвими полігонами, щорічно по всій країні утворюється близько 14 мільйонів тонн різного роду відходів, і лише 5% від сміття сортується.
Експерти зазначають, що лише 5% українців сортують сміття у себе вдома, бо все ще у свідомості людей немає розуміння як правильно це робити і, в принципі, навіщо займатися такою, здавалося б, на перший погляд, безглуздою річчю. І це зрозуміло, адже багато хто міг спостерігати таку картину, коли комунальні служби скидають відсортоване сміття в одну купу. Звичайно, це демотивувало величезну кількість людей. Через таку незлагоджену роботу і неналагоджений механізм питання з сортування сміття залишається відкритим.
І поки місцева влада Києва б’ється з власними громадянами, думаючи, як змусити їх сортувати сміття, на околицях Львова, у Брюховичах, місцеві жителі не лише сортують сміття, рятуючи природу навколо них, а й умудряються заробляти гроші на цьому самому сортуванні.
До трагедії у Львівській області в селі Брюховичі не дуже дбали про довкілля. Після цього інциденту місцева ГО “Наші Брюховичі” самотужки організувала процес сортування сміття. Активісти навчають місцевих жителів як правильно сортувати відходи, забирають уже відсортоване сміття та відвозять його на спеціальні пункти прийому. Завдяки їхнім зусиллям більшість місцевих жителів вже звикли до сортування сміття.
Така діяльність активістам прибутку майже не приносить. Все це більше на добровільних засадах. Вони навіть дають місцевим мешканцям сміттєві пакети, які призначені для картону, скла та ПЕТ-пляшок. Звичайно ж, паралельно з цією діяльністю комунальні служби вивозять сміття з міста, тому Брюховичі стали в рази чистішими.
Яка ситуація у Львові та області?
Влітку 2017 року львівський голова Андрій Садовий зазначав, що у місті розпочинається офіційна компанія із сортування сміття. В сортуванні сміття виділяли чотири категорії, а саме змішані відходи, скло, пластик та органічні відходи. Завдяки цій програмі багато львів’ян все-таки почали сортувати своє сміття. За опитуваннями, вже близько 66% усіх львів’ян займаються сортуванням своїх відходів. На секундочку, вже у 2017 році в місті встановили 967 контейнерів для сортування ПЕТ-пляшок, 195 контейнерів для збирання паперу та 334 для збирання скла. Загалом, на початку програми було встановлено 1225 контейнерів. Звичайно, сортувати добре, але треба й очищати контейнери, щоб вони не були переповнені, а це досить важко, адже щодня у Львові збирають 600 тонн сміття.
Звичайно ж, весь цей мотлох необхідно десь утилізувати. Місцева влада і цей момент продумала. Жителі викидають усю цю сортовану вторсировину, а сміттєвоз забирає це все і везе спочатку на базу для пересортування сміття, адже не завжди відходи бувають якісно відсортовані. Вже вдруге відсортоване сміття відвозять на підприємство, яке займається подальшою переробкою відходів.
Що стосується області, то тут ситуація трохи гірша, оскільки система роздільного сортування відходів практично не діє, тому що існують райони, де відсоток сортування майже нульовий.
Але проблема навіть не стільки у нестачі сміттєвих баків, як у непроінформованості мешканців Львівщини про сортування відходів. Через це всі сміттєві баки для прийому сортованого сміття стоять без діла, адже деякі жителі Львівської області навіть не розуміють, навіщо потрібне це сортування. Насправді це найголовніша проблема для усієї України – неналежна поінформованість людей.
Яка ситуація в світі?
Найпарадоксальніше у всій цій ситуації те, що поки українці і зокрема львів’яни, думають куди ж подіти все це сміття, європейці думають, де ж це сміття взяти. Тому що у Європі на відходах можна зробити дуже прибутковий бізнес. У передових країнах сміття стало вже не просто мотлохом, який не зрозуміло куди подіти, а справжнісіньким продуктом міжнародної торгівлі. З різного сміття європейці примудряються отримувати електроенергію та теплову енергію. Найголовнішою країною для переробки сміття є Швеція. В країні переробляють близько 99% усіх відходів, які вона ж сама і “виробляє”.