Здавалося б, що між парком та сміттєзвалищем не мало б бути нічого спільного. Та попри очікування, проблема засмічення природоохоронних територій в Україні з року в рік тільки загострюється, пише сайт leopolis.name. Одне зі стихійних звалищ понад десятиліття існувало у парку “Залізна вода” у Львові. Зусиллями волонтерів на його місці заклали (не)звичайний квітник, що відновлюватиме родючість ґрунту та поліпшуватиме ситуацію із біорізноманіттям. Про це повідомила громадська організація «Плато». Як комплексно підійшли до усунення наслідків стихійного сміттєзвалища та як цей досвід може стати корисним у контексті післявоєнного відновлення?
Від сміттєзвалища до саду-городу
У 2021 році у львівському парку “Залізна вода” розпочалося створення простору міського садівництва та городництва “Розсадник”.
Однак перш ніж створювати грядки, волонтерам довелося зорганізувати не одну толоку, спрямовану на прибирання сміття.
Територія майбутнього саду-городу, що колись належала міському квітковому господарству, щонайменше з десяток років стояла без догляду та захаращувалася недоброчесними відвідувачами. Лише за перші два заходи волонтери вивезли звідти понад сотню мішків відходів. Серед знахідок були: пластикові та скляні пляшки (переважно з-під алкоголю), будівельні відходи та навіть рекламний щит з написом “обмін валют”.
На частині ділянки активісти посадили овочі та декоративні рослини, облаштували компостну зону, а також проводять просвітницькі та гарденотерапевтичні заходи.

Восени 2022 року волонтери продовжили прибирання та зуміли залучити ресурси на вивезення великого сміттєзвалища, про походження якого у парку, що має статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, ніхто не знав. Нічия гора з відходів довжиною близько 40 метрів обійшлася активістам майже у 80 тисяч гривень. Це приблизно приблизно така ж сума, як вартість матеріалів для створення 14 грядок. Частину коштів вдалося залучити за допомогою гранту, ще частину надали сусіди, а решту – члени спільноти.
Робота техніки та вивезення сміття змінили вигляд ділянки, але водночас продемонстрували її вразливість.
Обстеживши територію, було вирішено вжити заходів для її порятунку від виснаження. Найкращим варіантом стало використання техніки рекультивації.

Рекультивація ґрунту
Рекультивація – комплекс робіт та заходів з відновлення ландшафтів і земель.
Традиційно її використовують на ділянках, що зазнали значних пошкоджень внаслідок людської діяльності чи стихійних лих. Відновлюють промислові відвали, будівельні майданчики, звалища побутових відходів. Так, наприклад, у Львові триває рекультивація Грибовицького сміттєзвалища. А за поточних обставин можна припустити, що особливого значення якісна рекультивація набуде для відбудови постраждалих внаслідок війни територій. Зрозуміло, що відновлення ґрунту – це справа не одного року, а десятиліть, але важливо розпочати цей процес.
На ділянці “Розсадник” рекультивація розпочалася з трьох основних кроків:
- Підготовка ділянки. Цей крок охоплював розрівнювання території та заповнення ям, що залишилися внаслідок роботи техніки, органікою садового походження – скошеною травою, подрібненим гіллям, перепрілим торішнім листям.
- Внесення компосту. На цьому етапі ділянку площею близько 120 м2 вкрили приблизно 40 см шаром органічної підживки з міської станції компостування. На це пішло понад 20 тонн сировини.
- Висаджування рослин. Для цього, беручи до уваги чинники сумісності, інсоляції, витривалості, було обрано та висаджено понад 130 саджанців рослин, які повинні подбати про відновлення ґрунту.
Ключову роль у рекультивації відіграють рослини. І передовий світовий досвід свідчить, що найкраще із цим завданням могли б впоратися рудеральні рослини.
Властивості рудеральних рослин виявилися ще під час Другої світової війни, коли ботанік Роман Кобендза досліджував флору зруйнованої Варшави.
Він зазначав, що занедбані вулиці та площі міста швидко вкрилися рудеральною рослинністю, яка раніше росла лише на околицях. Серед рудеральних рослин, описаних професором Кобендзою, були, серед інших, рослини, які культивує людина: декоративні рослини, лікарські трави або овочі, включаючи помідори.
Хоча асортимент рудеральних рослин на ринку садових центрів досить обмежений, ентузіасти “Розсадника” зуміли знайти та висадити на цій ділянці декілька видів, які відповідають цілям рекультивації.
До робіт з рекультивації ділянки у форматі воркшопу долучилося близько 25 волонтерів та волонтерок. За кілька годин спільнотворення рекультивацію провели й тепер справа за часом.
