Не архітектурою єдиною цікавий Львів. Тут є і багато пам’яток природи, зокрема ботанічних. Хоч останнім часом і йде потужний наступ на його природу, все ж він залишається одним із найозелененіших міст України, пише сайт leopolis.name.
Цікаво, що у Львові на одного мешканця припадає 33 м² зелених насаджень, а в Києві – 22,1 м², тим не менш, саме українська столиця 2020 року посіла соте місце у рейтингу зелених міст планети. Згідно з підрахунками, у Києві 44% зелених насаджень, з яких 40% займають дерева.
У Львові кілька років тому запрацювали арбористи – так називають фахівців з лікування дерев. Так, не лише людям потрібні лікарі, але й деревам! Особливо такого поважного віку, як деякі львівські «прабабусі» і «прадідусі»!
Старожили минулого
З минулих століть нам відомо про деяких львівських старожилів. Так, коло Костелу св. Анни з боку вулиці Городоцької наприкінці ХІХ століття росла липа, яку називали «прабабусею всіх львівських дерев».
Львівські дерева залишили по собі пам’ять навіть у місцевій топографії! Так, проїзд Крива Липа отримав свою назву на честь липи, якій вже понад 150 років, що залишилася від ботанічного саду Йозефа Маєра. Щоправда, мало кому відомо, що ця липа не єдина збереглася, адже поряд в подвір’ї на вулиці Дорошенка росте старезний дуб, який також пам’ятає Маєра, що потім перебрався в район Пасічної, де на його честь був названий цілий район Майорівка.
А чого вартий дуб, який досі залишив пам’ять про себе у назві вулиці Під Дубом? А старезні дуби на вулиці Дібровній, які збереглися від давнього дубово-букового пралісу, що тягнувся від Винниківського лісу аж до району Кульпаркова? Від нього ж залишилися дуби у верхній частині вулиці Сахарова, в парку Залізна Вода, в районі Нового Львова…
Багато було вікових дерев і на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння», та, на жаль, їх вирубали на дрова під час Другої світової війни… Щоправда, там зберігся унікальний дубово-фруктовий ліс та черешневий гай початку ХХ століття, в якому любив відпочивати Андрей Шептицький.
Там, де зараз шпиталь на Личаківській, куди привозять наших поранених військових, колись був Костел св. Лаврентія, побудований 1539 року. Як пише Іван Крип‘якевич:
«В цьому місці один міщанин мав сад і при ньому кілька гарних дубів. На однім дубі був образ Св. Лаврентія, дуже почитаний народом. Міський уряд боявся, щоб не виглядало, немов люди поганським звичаєм почитають дуба, тому його зрубали і побудували дерев’яний костел, потім поставлено муровану будову».
Парк Івана Франка
А в найстарішому парку України імені Івана Франка, закладеному ще в ХVI столітті родиною Шольц-Вольфовичів, велику кількість старих дерев знищила буря у 1890-х роках.
«Тоді цілий парк був завалений сотками великих дерев, що лежали тут покотом, так що перейти не можна було», – пише Іван Крип‘якевич.
Тим же буревієм були знищені багато старих дерев і на Губернаторських валах вздовж вулиці Підвальної.
На жаль, історія повторюється і в наш час… Влітку 2021 року після буревію у парку Івана Франка загинув один з найстаріших дубів, якому було понад 300 років, з його стовбура навіть планували вирізати скульптуру. Тоді ж були втрачені ще кілька пам’яток: дуб біля головного корпусу Львівської політехніки, який залишився ще від садів родини Фредрів, чорна тополя коло Катедри, що прикрашала класичний краєвид Львова, вона була на кожній картині чи фото від Ратуші в бік Катедри понад 70 років; також були втрачені найстаріші рожевоквітні каштани біля пам’ятника Івана Труша та в сквері Св. Йосафата і східний бук на площі Св. Юра…
А в Стрийському парку 1 серпня 2021 року взагалі розігралася подвійна трагедія: дерево впало на молоду пару, 20-річного курсанта з Вінниччини і 18-річну львів’янку. Їхнє перше побачення виявилося останнім… А працівники парку після цього прибрали всі старі дерева, які могли становити загрозу, зокрема червонолистий бук неподалік входу з вул. Паркової. Але кілька старих дубів тут ще лишилися, є навіть дуб, якому може бути понад 400 років!
З парком Івана Франка, що колись звався «Єзуїтським садом», пов’язана трагічна історія відомого польського художника Артура Гроттгера і його нареченої, скульпторки Ванди Монне. Артур подарував дівчині, як символ їхніх заручин та подальшого довгого і щасливого життя, паросток дуба у вазонку. Але сподіванням художника не судилося здійснитися, на жаль, через рік він помер в далекій Франції. Наречена Гроттгера не лише перевезла його тіло до Львова і поховала на Личакові, але й подарувала дубок місту, і його висадили у парку Франка. Але, вочевидь, нещаслива доля художника передалася і його дубові, адже невдовзі дерево засохло…
А ще Ілько Лемко описує випадок:
«У п’ятдесяті роки ХХ століття робітники спилювали з боку вулиці Костюшка (тепер Листопадового Чину) величезного старого дуба, який ось-ось мав завалитися. Трохи не допилявши, вони пішли на обід, а повернувшись назад, побачили, як величезний стовбур, падаючи у бік вулиці, розчавив у пляцок «Побєду» разом з її водієм, який виявився директором одного з львівських заводів».
Зараз у парку Івана Франка росте один з найстаріших в Галичині західний платан, бук завтовшки 1,5 метра, один з найстаріших в Україні каштанів, велетенські ясени, два старезні осокори коло дитячого майданчика та залишки могутніх дубів, яким понад три століття.
Львівські довгожителі
Уявляєте, що було би, якби дерева раптом заговорили? Скільки б таємниць вдалося розкрити, які історії вони б розповіли! Можна лише уявити, скільки всього чули і бачили старі липи коло палацу Сапєгів, чорна сосна і дуб біля «Юлієтки», дуб коло Арсеналу Сенявських, граб біля колишньої вілли Анни Франц! Лишається тільки здогадуватися, свідками яких подій були ялина, посаджена Бенедиктом Дибовським, груша Івана Франка, ялина Ігнатія Цетнера, гінкго біля палацу Туркулів-Комелло, груша з території палацу Фредрів!..
Де ж іще у Львові можна доторкнутися до дерев, які пам’ятають ще прадавні часи?
Дуби – свідки історії
Найбільшим дубом в місті вважається дуб з вулиці Енергетичної, 19, обхват якого становить вже 5,5 метра! Оскільки коефіцієнт для визначення віку в різних джерелах різниться і залежить від різноманітних чинників, йому може бути від 150 до 400 років і навіть більше! Це найбільший за обхватом стовбура дуб у Львові, тому 2021 року він був внесений до переліку об’єктів природно-заповідного фонду. Але зараз йому загрожує небезпека, адже поряд планується будівництво, йому досі не надали охоронної зони, а в самий розпал липневої спеки обрізали гілки, навіть не залікувавши зрізи…
Також ботанічною пам’яткою природи визнали «Сихівський дуб» віком орієнтовно 350 років. Поряд у парку Івана-Павла ІІ є залишки старої діброви, де окремі дерева сягають 300-400 років, і їх обов’язково треба заповідати!
Дуб великоплідний, якому щонайменше 300 років, зустрічає студентів при вході до Львівської політехніки, а на вулиці Труша росте цікавий дуб пірамідальної форми. У сквері біля собору Св. Юра росте дуб, якому понад 150 років. «Франковий дуб» на вулиці Воробкевича, 3, був висаджений 1926 року на території школи ім. Князя Лева на честь десятих роковин від смерті Івана Франка.
Ще один віковий дуб, визнаний пам’яткою природи, росте на площі Маланюка коло скандального пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту.
А між гамірними вулицями Городоцькою та Бандери в одному з подвір’їв росте дуб, якому приблизно 450 років, старший за навколишні будинки і, мабуть, саму вулицю Шептицьких! Нещодавно його лікували найкращі фахівці України, зокрема знаний арборист Володимир Ветроградський, у міському бюджеті на процедури з лікування було закладено сто тисяч гривень.
Липи-”прабабусі”
Найстарішою липою визнали понад 150-річну «прабабусю», яка прикрашає всі світлини старого корпусу університету на вулиці Грушевського. Завдяки неодноразовим зверненням активістів з біологічного факультету її нарешті 2018 року внесли до реєстру пам’яток і пролікували. Це вікове дерево пов’язане з пам’яттю видатних львів’ян: Івана Франка, Михайла Грушевського, митрополита Андрея Шептицького та інших. Цікава старезна липа, якій понад 300 років, росте у парку Івана-Павла ІІ на Сихові. Ну, і згадана вже липа з проїзду Крива Липа, яка чомусь досі не в списку природно-заповідного фонду…
Фантастичну липу відшукали у школі “Джерельце” по вулиці Академіка Сахарова, 80. Цей будинок колись придбав Андрей Шептицький і заснував там у 1929 році монастир і притулок для бідних дівчат та служниць. Липа широколиста, ймовірно, посаджена ним навесні 1930 року. Обхват її стовбура 420 сантиметрів, діаметр 134 сантиметри, а висота 26 метрів.
Старі ясени
Але ж не тільки дуби пам’ятають давні часи! Віковий ясен, визнаний пам’яткою природи місцевого значення, здіймається коло пам’ятника королю Данилу.
Величезний ясен, що навіть вріс в лавочку, оберігає спокій вілли «Ломниця» на Сахарова. Їхні побратими ростуть коло національної бібліотеки ім. Стефаника, на Пекарській біля входу до Ветеринарного університету, на площі Івана Франка, два старі ясени охороняють вхід до Церкви св. Михайла… І, звісно, фантастичний ясен в Стрийському парку з величезним корінням!
Тривалий час у Львові садили ясени, що призвело до чималих проблем, адже в них слабке коріння, яке піддається кореневій гнилі. Тому при кожному буревії найбільше падало саме ясенів, і зараз їх почали садити менше.
Інші дерева
А от робінія псевдоакація, яку ми знаємо під назвою просто акації, погано переносить морози, тому їх теж залишилося небагато, найстаріша росте на вулиці Личаківській.
Кленів-старожилів лишилося небагато. Хоч свого часу вони були дуже поширені, насправді це дуже крихкі дерева, які не надто підходять для висаджування у Львові. Донині збереглися клени-явори біля пам’ятника Вербицькому напроти ресторану «Сім поросят» і в парку «Залізна Вода»
Буків-«прадідусів» також не дуже багато: лісовий бук на вулиці Ярославенка, червонолисті буки на Рудницького, Чупринки та в Стрийському парку. Східний бук, що росте посеред площі Св. Юра, ще пам’ятає славетного Арнольда Рерінга, який впорядковував площу.
Каштани, точніше, гіркокаштани кінські, збереглися на проспекті Свободи, у Стрийському парку, перед парком Культури. Зараз вони сильно потерпають від мінуючої молі, тому ще влітку листя починає сохнути, а теплі осінні дні дерева сприймають як весняні і знов зацвітають, що сильно їх ослаблює.
Неймовірна біла тополя росте у парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Їй щонайменше 200 років, а кожна гілка – наче ціле дерево! Поряд росте дерево з дуже цікаво вигнутою гілкою, кілька років тому їх підлікували.
Екзотичні мешканці Львова
Якщо дерево старе, воно вже є заповідним, а якщо ще й екзотичне, то й поготів! У Львові є багато унікальних дерев. Так, на вулиці Рудницького ростуть дуже цікаве реліктове дерево родини бобових кладрастис жовтий, єдина у Львові магнолія верболиста та магнолія кобус.
Магнолії в місті Лева
Якщо пояснити «на хлопський розум», магнолія кобус – це та, що цвіте великими білими квітами на початку весни. Мабуть, всі знають магнолію при вході до Стрийського парку, в саду Політехніки, а ще є така на вулиці Дібровній. А от дерево з великими рожевими, наче порцеляновими квітами, – це магнолія Суланжа. Її можна побачити біля музею Франка, на території Церкви св. Софії, на вулицях Чупринки і Коновальця, біля будиночків садівника на Високому Замку і в парку Івана Франка, на території Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, на вулиці Костя Левицького, де магнолію посадила в пам’ять про брата сестра Володимира Івасюка…
Гінкго дволопатеве
А що вже казати про дерево гінкго! Всім екзотам екзот: і реліктове, і занесене до Червоної книги України, ще й вікове! І таких у Львові не одне і не два: гінкго дволопатеві, яким понад 100, а то й 150 років, ростуть на вулиці Івана Франка, 122, у подвір’ї школи №9, на площі Петрушевича, на Пекарській, 50, біля корпусу №3 Університету ветеринарної медицини.
Інші екзоти
Ще одне унікальне екзотичне дерево – китайська метасеквоя, яка в дикій природі поширена тільки в одному районі Китаю. Її можна зустріти в ботанічних садах, біля університету, в Стрийському парку, коло палацу Потоцьких.
Платан – дерево південне чи східне, воно погано почувається у вологості та в холодні зими. Тим-то й цінніші для нас два «прадідусі» навпроти будинку №9 по вулиці Копистинського і на площі Петрушевича, до речі, через дорогу на Шота Руставелі росте його «синочок», вирощений вручну з насіння. А ще ж існує єдина у Львові платанова алея у Стрийському парку!
На вулиці Котляревського, 15, вшанували гледичію звичайну, яка походить із Північної Америки та акліматизувалася в Україні. А в нетрях Нового Львова на вулиці Херсонській сховалася стара скумпія, або перукове дерево. Ще донедавна коло Макдональдса на куті проспекту Чорновола і вулиці Липинського ріс найстаріший у Львові тамариск, але він кудись зник, навіть пенька не лишилося…
Ботанічні оази
Ціла ботанічна оаза утворилася на вулиці Мушака на території 4-ї міської лікарні. Колись тут була лікарня для душевнохворих братів Свйонтковських, мабуть, вони й висадили так багато цікавих екзотичних дерев. Тут налічується аж п’ять пам’яток природи: тсуга канадська, кипарисовик горохоплідний, 100-річна ялиця одноколірна, липа американська та майже 100-річний тис ягідний.
Ще один заповідний острівець розташувався навколо музею Івана Труша та на однойменній вулиці: тут можна побачити сосну румелійську, магнолію Кобус, липу сріблясту та ялицю кавказьку, а також європейську кедрову сосну, що занесена до Червоної книги. Її вік сягає понад 75 років, а висота — 16,5 метра. Для Львова — це єдиний примірник такого віку та розміру.
У Львові 2019 року розробили систему Inspectree, яка допомагає вносити дерева в онлайн-систему. Тут можна знайти і дерева, які є пам’ятками природи.
Багато зелених «прабабусь» і «прадідусів», на жаль, вже втрачено. Вирубали шикарні берлінські тополі на проспекті Шевченка, пропали старі сакури перед парком Культури і на вулиці Тютюнників, знищені розкішні плакучі верби коло бюста Богдана Хмельницького в однойменному парку…
Натомість у Львові за останній рік висадили багато кленів, лип, дубів, грабів, гіркокаштанів, буків, сакур і магнолій. Сподіватимемося, що всі вони доживуть до поважного віку і будуть тішити наших дітей та онуків. Але, на щастя, на наших вулицях і в парках ще збереглося чимало вікових дерев, які стережуть пам’ять минулого.
