Геній садово-паркового мистецтва – Арнольд Рерінґ

Завдяки цьому чоловіку Львів отримав чудові парки та сквери. Цей садівник озеленив центральну частину міста, працював як у Львові, так і у багатьох європейських містах, пише leopolis.name. Мова йде про Арнольда Рерінґа.

Перші кроки у садовому мистецтві

Відомо що Рерінґ народився у Львові в 1840 р. в родині інженера. В 12-річному віці Арнольд втратив батька, тому йому довелось рано подорослішати. Вихованням хлопця опікувався його дядько. Після закінчення технічної школи у Відні, Рерінґ перебрався до рідного міста, працював в команді Карла Бауера – головного садівника Львова.

Арнольд ретельно вивчав створення садів та парків в Угорщині, Німеччині, Франції та інших країнах, зазначав, що у європейських державах значно вищий рівень культури садівництва ніж у Галичині. Рерінґ працював викладачем садівництва у Доброчинному інституті для сиріт та убогих графа Станіслава Скарбека, видав власний підручник “Садівництво”

Численні виставки та нагороди

Доленосним для Арнольда Рерінґа став 1888 р. (за іншими даними – 1881), коли чоловік отримав посаду інспектора міських плантацій Львова. Таким чином  Рерінґ  став головним садівником міста, був членом “Товариства розвитку та благоустрою міста”.

Рерінґ відвідував такі міста як Париж, Вроцлав, Берлін, Бремен, Лейпциг, Дрезден та багато інших, де знайомився з тамтешніми парками. У 1899 р. чоловіка обрали заступником голови Товариства професійних садівників. Його обирали членом журі багатьох виставок та конкурсів. За створення ландшафтних робіт на Загальній крайовій виставці 1894 р. Арнольда нагородили “Золотим хрестом заслуги з короною”.

          Стрийський парк та парк Франка

Рерінґ створив у Львові цілу низку парків та скверів, які не були створені хаотично, а вписувались в чітку схему, створювали так звані “зелені кільця” Львова. Таких кілець було два – 1) по периметру середньовічного міста (Гетьманські та Губернаторські вали, сквери на площах Галицькій, Соборній та Данила Галицького), 2) Високий Замок, Знесіння, Личаківський парк, Погулянка, Залізна Вода, Стрийський парк.

Об’єкти створені Рерінґом

Одним з найкращих проєктів талановитого садівника став Стрийський парк – один з найкращих парків Європи. Рерінґ використав тут композиційні мотиви британського архітектора Гамфрі Рептона. Неподалік головного входу створили мальовничий садок. Садівник вивчив рельєф місцевості, тому вдало поєднав клумби, галявини, партерні газони, алеї, підібрав різні види дерев та кущів. Усього у парку було висаджено понад 40 тис. різноманітних дерев. Серед дерев можна було побачити тиси, модрини, смереки та багато інших видів. На території парку знаходився також будиночок садівника. Арнольд оздобив також сади у віллах, які були розташовані навколо парку.

У схемі парку кожен відрізок поздовжньої осьової лінії простору збігається з природним напрямком лінії долини. Простежується  зрушення на перетині поперечної композиційної осі, закріплене елементами рослинних форм, коливання рельєфу, часто штучно підкреслене авторським задумом. Наприклад, його можна побачити у вигляді бельведеру або водних гладей і джерел, скульптур, художніх деталей.  

Діапазон модуляції простору свідчить про існування кількох математичних рівнів масштабної залежності, а саме: модуль кола з діаметр 130 м. Перше коло – простір паркової вулиці з центром на ледь помітному зсуві посередині вулиці (радіус кола 65 м). Друге коло – модуль від головної вхідної аркади до півострова з плакучою вербою, над водою партер з лебединим ставком. Центр радіуса другого кола проходить через луки на схилах, закріплених з лівого боку тополею білою, а з правого боку – буком. Третє коло, охоплене півостровом до двоповерхового павільйону-ресторану з центром, де стоїть пам’ятник Яну Кілінському.

Цікавим є той факт, що модуляція просторової структури парку є математичною за пропорціями (130; 65; 32,5; 16,25). Навколо головної осі візуально-композиційного простору формується модуль сітки діагональних квадратів. Якщо говорити простими словами, без термінів геометрії, парк створений таким чином, що люди можуть милуватись різноманітними пейзажами, відпочивати емоційно.

Ще одним проектом Рерінґа став парк навпроти будівлі Крайового Сейму. Спочатку парк належав єзуїтам, згодом його переплановували приватний підприємець Йоган Гехт та Карл Бауер. Арнольд доповнив терасу парку клумбами та квітниками, які розташовані симетрично щодо осі центрального входу до Галицького сейму. Протягом 1894 – 1896 рр. по периметру площі, навколо скульптури вази встановлено погруддя заслужених діячів міста, серед яких були журналіст і політик Ян Добжанский, директор театру і актор Ян Камінський, маршалок сейму Леон Сапєга, художник Артур Ґротгер, єпископ Самуїл Гровінський. Біля алеї встановлено погруддя поета і дослідника старовини графа Юзефа Дуніна-Борковського. 

Ліворуч і праворуч композицію доповнювали кам’яні обеліски, стели-обеліски з зображення лев’ячих голів (до наших днів не збереглися). Від зеленого паркового масиву клумбу відокремлювали напівкруглі шпалери, акцентовані низкою постаментів із бюстами відомих львів’ян (до наших днів не збереглися).

Парк І.Франка, 1912 р.

Оздоблення центральної частини міста

Після того як р.Полтву “сховали” під бетон, перетворивши її на підземну,  Рерінґ отримав змогу привести до ладу сучасний проспект Свободи – висадили чотири ряди дерев, облаштували квітники та клумби.

Проспект Свободи

Облаштував садівник й теперішній проспект Шевченка, де було створено бульвар з зеленими “острівцями” у формі трапецій зі скругленими кутами. Навпроти теперішньої будівлі обласної прокуратури облаштували велику овальну клумбу. Також було створено два сквери навпроти сучасного пам’ятника Михайлові Грушевському та будівлі обласної бібліотеки.

Сучасний проспект Шевченка

Сквер на площі св.Юри та дендропарк

Львівський садівник у 1897 р. розпочав облаштовувати сквер на площі св.Юра. Він  створив мальовничі галявини, які були оточені групами модрини європейської, клену, чорної сосни та іншими видами дерев. Дерева мали висоту 30-40 м. Центральними деревами скверу стали велетенський дуб та східний бук, розташовані посередині об’єкту.

Авторству Рерінґа належить дендропарк Крайової лісової школи. Садівник зберіг доріжки, натомість замінив фруктовий сад на декоративні дерева та екзоти.      

 Личаківський парк та парк “Залізна вода”

У 1892 р. садівник створив ще одну окрасу Львова – Личаківський парк, який постав на місці піщаних кар’єрів. Майстру довелось добре попрацювати аби озеленити численні пагорби. Вдалось гарно оздобити територію навколо пам’ятника Б.Гловацького.

Личаківський парк

У 1905 р. Рерінґ розпочав роботу над ще одним парком, де знаходились джерела багаті на залізо. Об’єкт отримав назву “Залізна вода”. Це був один з найтриваліших проєктів Арнольда, над яким він працював практично до кінця свого життя.  Уздовж прогулянкової алеї знаходились цілі групи гаїв, які змінювали один одного. Наприклад відвідувач парку спочатку проходив ділянку чорної сосни, потім проходив через модриновий гай. Далі можна було побачити берези, бучину. У парку, на схилах мальовничого яру знаходився водоспад.

Проєкти поза Львовом

Рерінґ виконав понад 200 різноманітних проєктів, як у Львові, так й у інших містах, зокрема Відні, Сярах та інших. Зокрема цікавим видався проєкт садівника, який він виконав у 1905 р. в Стрию, облаштовуючи один з міських парків. За планом майстра осушили та вирівняли терен, далі обкопали об’єкт ровом та обгородили живоплотом. На його облаштування використано 5613 м3 шутру, 3800 м3 ґрунту. Було створено десять майданчиків, павільйон з верандою, помешкання садівника та інші споруди. Було висаджено кілька сотень дерев.

Відомий садівник був одружений і у шлюбі народились п’ятеро дітей. Цікавим є той факт, що Рерінґ усіх своїх дітей назвав іменами, які починались на літеру “А”. Відомого садівника не стало у березні 1913 р. Поховали чоловіка на Личаківському цвинтарі у Львові.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.