За 78 кілометрів від Львова розташований Дрогобицький солевиварювальний завод. Він є одним з найстаріших постійно діючих підприємств України. Адже завод пережив не один історичний період, пише сайт leopolis.name.

Діяльність заводу

Перша писемна згадка про Дрогобицьку солеварню з’явилась у 1390 році. А поклади солі тут сформувались ще 15 мільйонів років тому. 

У народі офіційним початком функціонування заводу вважають 1250 рік. Але документального підтвердження немає. Будівля заводу зведена між двома святинями – легендарна дерев’яна церква святого Юра та церква Воздвиження Чесного Христа.

На території заводу є місце, де 1000 років тому почали видобувати сировицю – соляний розсіл, який ще називають ропою. Дрогобицька шахта сягає 50 метрів за глибиною. Вона була введена в експлуатацію у 1473 році. За одну годину шурф має змогу наповнитись трьома кубічними метрами соляного розсолу. Колись люди спускались униз та відрами підіймали ропу. Завдяки сучасним змінам тепер це роблять за допомогою помпи.  

Технології видобування

Видобуток солі починається у шахті. Згодою помпою дістають розсіл. Наступним етапом є гравітаційне очищення розсолу шляхом відстоювання у відстійниках. Після цього сіль випарюють. Це роблять тим самим методом, що й 8 століть тому, за допомогою дров на великому вогні. Цей процес виготовлення солі закінчується відбором. Опісля цього продукція вважається готовою.

Загалом метод виварювання солі є набагато кориснішим. Адже з неї майже повністю випаровується бром. 

Загроза для підприємства

Дрогобицький солеварний завод переживає нелегкі часи. На підприємстві зменшили кількість працівників. Раніше працювало 20 людей, а зараз 8. Також кількість виробленої та реалізованої солі набагато відрізняється від попередніх показників. Якщо наприкінці минулого століття щодня виготовляли понад 20 тонн солі, то до початку повномасштабного вторгнення – 400 кг.

Будівля заводу перебуває в аварійному стані. Востаннє її ремонтували в 20-х роках минулого століття. Завод проіснував дотепер за підтримки місцевих жителів та ентузіазму працівників. 

У 2019 році з’явилась загроза закриття заводу. Адже Фонд держмайна вніс будівлю до об’єктів, які потрібно приватизувати. Таке рішення означає знищення найстарішого підприємства Східної Галичини. Але завдяки спільним зусиллям журналістів, активістів, працівників та місцевих жителів завод вдалось залишити в державній власності.

Керівництво заводу створило проєкт ревіталізації. За ним планують поділити солеварню на дві частини: перша буде відповідати за виробництво, а друга – виконуватиме рекреаційну функцію, де люди матимуть змогу відпочити та оздоровитись.

На території підприємства є чимало вільних приміщень. Тож у них планують зробити музей, дегустаційну залу, відкрити крамницю, облаштувати лікувальні басейни. А також плануються костюмовані екскурсії, де відвідувачі зможуть долучитись до процесу варіння солі.

З початком повномасштабного вторгнення роботи на Дрогобицькому заводі стало більше. Адже із зупинкою найбільшого в Європі заводу з виробництва солі «Артемсіль» в Україні виник ажіотаж і дефіцит на це товар. Дрогобицький солеварний завод став головним виробником солі в Україні, який працює на повну потужність.

У 2023 році процес роботи Дрогобицького заводу в умовах війни продемонстрували у документальному фільмі «Сильні, як земля», створеному за сприяння Мережі захисту національних інтересів «АНТС» та Міжнародного фонду «Відродження». Кінострічка демонструє те, як одне з найстаріших підприємств Європи продовжує працювати та забезпечувати українців необхідним.