Завод «Електрон» — це знакове підприємство Львова, яке має багату історію розвитку та значний вклад у технологічний прогрес не лише України, але й багатьох європейських країн. Починаючи свою діяльність у буремні часи після Першої світової війни, «Електрон» виріс з невеликих електромеханічних майстерень до сучасної машинобудівної корпорації, що спеціалізується на виробництві міського електротранспорту. Завдяки стійкості, новаторству та стратегічному керівництву, завод зумів подолати численні виклики, включаючи німецьку окупацію, радянську реорганізацію та ринкові трансформації незалежної України, пише сайт leopolis.name.
Створення
Роком заснування заводу «Електрон» можна вважати 1918 рік. Тоді колишній випускник НУЛП, колишній капітан армії Австро-Угорщини, Г. Кретс разом із шурином Йосипом Рафаловичем взяли у Галицькому банку позику та у одноповерховій будівлі й облаштували електромеханічні майстерні. Майстерні були облаштовані за останнім словом тодішньої техніки та мали мотори на 1 кінську силу. Від місцевих відразу ж пішли замовлення на виготовлення гасових вуличних ліхтарів та водопровідних колонок. На вулицях з’явилися перші автомобілі, які ремонтувалися також у їхніх майстернях. Також вони й ремонтували військове спорядження.
У 1930 році в майстерні працювало 42 робітники, і тоді їх акціонували в АК «Контакт», контрольний пакет якої викупив інженер-підприємець Леон-Бернард Кульбінгер. Під його керівництвом майстерні розширилися, і до 1934 року персонал збільшився до 179 осіб, а потужність двигунів зросла до 77 кінських сил. Кульбінгер вирішив перенести майстерні ближче до залізниці, викупивши у магістрату ділянку землі на вулиці Кордецького. Сам він займався технічними питаннями, а менеджмент доручив Едуарду Соломону. Завдяки їхньому тандему капітал АК «Контакт» до 1939 року збільшився до 100000 злотих, а разом з вартістю нерухомості склав близько мільйона злотих.
Німецька окупація
Під німецькою окупацією 1941—1944 років майстерні працювали у дві зміни завдяки високому рівню обліку у німців. У місті проводилися масові етнічні зачистки, внаслідок яких всі робітники-євреї разом із сім’ями, включаючи Йосипа Рафаловича та Едварда Соломона, були знищені.
У липні 1944 року радянська влада знову повернулася до Львова, і до міста прибували спецзагони зі східних українців для відновлення шкіл, інститутів та закладів культури.
Поруч із майстернями «Контакт» розташовувалися майстерні «Водоміра», що також випускали лічильники. Оскільки радянська влада замінила конкуренцію соціалістичним змаганням, підприємства змагалися між собою, що призвело до їх об’єднання 6 червня 1955 року під назвою «Завод вимірювальних приладів», який спеціалізувався на виробництві лічильників води, електрики та сантехнічних виробів.
Сьогодення
Сучасний «Електрон» активно розвивається як машинобудівна корпорація.
Виробництво електротранспорту:
ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс», створене у 2011 році корпорацією «Електрон», компанією «TransTec Vetschau GmbH» (Німеччина) та ТОВ «Автотехнопроєкт».
СП «Електронтранс» — підприємство повного циклу, яке спеціалізується на проєктуванні та виробництві сучасного міського електротранспорту: трамваїв, тролейбусів, електробусів, а також агрегатів та запасних частин.
Трамвай «Електрон T5L64»: підприємство виготовляє трамваї для колій різної ширини (1000 мм, 1435 мм, 1524 мм), що відповідає потребам як українських міст, так і для експорту в країни Європейського Союзу.
Електробус «Електрон Е19101»: СП «Електронтранс» виготовило перший в Україні повністю низькопідлоговий трамвай «Електрон T5L64», що відповідає сучасним європейським стандартам міського електротранспорту щодо безпеки та комфорту. Підприємство також розробило 12-метровий низькопідлоговий тролейбус «Електрон Т19101».
Підсумки
Історія заводу «Електрон» є яскравим прикладом індустріального розвитку, який відбувся завдяки поєднанню інновацій, стійкості та ефективного менеджменту. Це підприємство показує, як важливо не лише йти в ногу з часом, але й випереджати його, активно впроваджуючи новітні технології та підходи у виробництві. Завдяки цьому «Електрон» не лише вижив у складних історичних умовах, але й перетворився на лідера у своїй галузі.
