Миколу Стецьківа називають «полуничним бароном». Колишній будівельник, ветеран АТО і багатодітний батько довів, що в Україні можна побудувати успішний бізнес. Він разом із дружиною створив ягідну плантацію, яка стала одним із найбільш відомих ягідних господарств Львівщини. Про історію цього бізнесу далі на leopolis.name.
Із фронту на ферму
Після окупації Криму Микола пішов до військкомату записуватися на контракт, проте його не взяли, адже тоді в чоловіка було 4 сини. Як розповів Микола виданню «Вголос», раніше він відслужив строкову службу в аеромобільних військах. Там було популярним гасло «Ніхто, крім нас». Воно й певним чином вплинуло на Миколу та його життя.
Після відмови у військкоматі він знайшов інший спосіб стати на захист держави – добровольчий батальйон. Микола почув по телебаченню, що набирають добровольців у батальйон «Львів». Відразу ж подав документи, а в липні 2014 року вирушив на фронт. Воював у Сєвєродонецьку, Лисичанську та у Станиці Луганській. Загалом на фронті пробув пів року.
Як учаснику АТО Миколі виділили земельну ділянку в селі Раківець Львівського району у 2015 році. Він не знав, що з нею робити, тому звернувся до Центру зайнятості, де йому запропонували відкрити власну справу. Чоловік відразу ж загорівся, а ідею щодо полуниці придумала його дружина Іванна. Двоє львів’ян, які не мали досвіду життя в селі, вирішили робити ягідне підприємство. У Центрі зайнятості на бізнес виділили 28 тисяч гривень. Цих грошей було недостатньо для старту. Подружжя було змушене позичати кошти у друзів, знайомих і родичів.
Сім’я придбала 2,5 тисячі саджанців і потроху засаджувала ділянку, хоч і тоді ще не знала правильну технологію вирощування полуниці. Заповзятливі підприємці подивилися кілька відео на YouTube й вирішили ризикнути. З часом вже висадили понад 20 тисяч саджанців полуниці різних сортів. Самі полуничні поля займали майже гектар території: частину землі почали орендувати в інших АТОвців.
Розвиток агротуризму
З кожним сезоном росла врожайність, а кількість клієнтів більшала. Тоді виникла ідея застосувати в Україні європейський метод «Збери собі сам». Відвідувачі можуть самостійно назбирати для себе полуниці на плантації. Крім того, бізнес почав співпрацювати з ресторанами та кафе, а ще доставляти ягоди до дому клієнтів.
Для тих, хто приїздить на ферму, вирішили організовувати екскурсії по полуничних угіддях, розповідаючи про сорти полуниць та їхні смакові властивості. Люди можуть попробувати кожен сорт, а вже тоді обирати, який купувати. До слова, основний акцент на екологічній чистоті продукту: так виходить набагато менший врожай, а продукція дорожча, зате люди можуть бути впевнені в якості ягід та відсутності шкоди для організму.
У 2019 році пара відкрила більшу локацію – у селі Гончари Пустомитівського району, де почали висаджувати, крім полуниці, малину, лохину та лаванду.
Під час карантину через коронавірус попит залишався високим. До того ж через недоступність зовнішнього туризму кількість охочих відвідати щось поблизу свого дому тільки зростала. Тож карантин такому бізнесу пережити не важко, а от зміни погодних умов – таки перешкоджають розвитку. Морози та дощі не дають рости ягодам і відбивають бажання клієнтів приїжджати на ферму.
Загалом, за словами підприємця, для започаткування власної справи в Україні треба порахувати, скільки необхідно грошей, а тоді цю суму помножити щонайменше на 3 і додати ще 20% на форс-мажорні обставини. Крім того, треба розуміти, що іноді доведеться жертвувати особистим часом, бо в бізнесі вихідних немає. Микола порадив ніколи не слухати тих, хто нічого не має і демотивує інших. Варто оточувати себе людьми, до яких хочеться тягнутися і розвиватися, адже соціум формує особистість.
