Винахідник систем опалення – Францішек Рихновський

У 1894 р. у Львові відбулась масштабна виставка фотографій. На ній були представлені роботи відомого майстра фотографії Францішека Рихновського, пише leopolis.name.

Період навчання

Майбутній фотограф народився 3 жовтня 1850 р. у моравському містечку Велеград. Батько хлопця, Антоній, походив з давнього польського шляхетського роду, мігрував до Моравії після революції 1848 р. Мати, Юзефа, походила з давнього німецького роду Юпферів. Бабця Францішека по материнській лінії була сестрою барона Юпфера, який також мав чин фельдмаршала.

Після закінчення школи у Ліпніку, хлопець продовжив навчання на механічному факультеті Політехнічного інституту Відня, здобуваючи фах інженера-механіка. Особливо юнака цікавили лекції відомого фізика Пауля Мейснера, який досліджував системи опалення. Після здобуття диплому, Рихновський кілька років працював над проектуванням будинків у Відні. Зокрема керував реконструкцією замку Вайсенштайн (Баварія) та палацу Пустерталь (Тіроль).

Облаштування систем опалення

У 1875 р. молодий інженер отримав запрошення від князя Адама Сапєги встановити систему опалення у маєтку в Красічині. Працюючи у княжому маєтку, конструктор вивчав місцеву пивоварню і зробив висновок, що її обладнання застаріле, парова машина не економить паливо. Так для виготовлення пінти пива спалювали шість великих дерев’яних колод. Хоча, на думку Францішека, достатньо було спалити лише одну колоду.

Сапєга дозволив інженеру тимчасово зупинити виробництво та зайнятись модернізацією. Рихновський переобладнав пивоварню і на новому обладнанні вона економила понад 87% енергії від тієї, яку споживала до модернізації. Це дозволило щорічно економити понад 18 тис. ренських злотих. Інженер модернізував ще кілька невеличких підприємств, навчав місцевих фахівців робити подібні речі. Головний секрет успіху Францішека крився у тому, що вчений розумів, що головним джерелом тепла є не сировина (наприклад дерево), а кисень, який виділяє кінетичну енергію.

Невдовзі Рихновський отримав доручення від князя Леона Сапєги дослідити причину збитковості паперової фабрики у Черелянах. Молодий інженер виявив, що фабрика мала численні технічні недоліки – тріснутий димохід, тріщини у цегляній кладці котлів, несправності у парових машинах, гниле водяне коло. Францішек пропонував зупинити фабрику та провести модернізацію, на що директор підприємства відповів, що це неможливо, через великі замовлення з Румунії. Згодом фабрика збанкрутувала. Нові власники повторно звернулись до Рихновського й той за чотири тижні провів модернізацію, зробив з фабрики прибутковий заклад.

Рихновський осів у Львові, у буд. №15 по вул.Чайковського створив механічний завод, основною спеціалізацією якого було виробництво систем опалення. Інженер став членом Політехнічного товариства Львова. Спеціальна комісія товариства детально вивчала піч, яку спроектував винахідник. Пристрій дозволяв повністю спалювати продукти згоряння, практично не лишаючи диму, мав невеликі габарити та був значно дешевшим за інші аналоги. Піч можна було використовувати без димаря. У 1878 р. Рихновський брав участь у міжнародній виставці в Парижі, отримав перше місце в галузі опалення та вентиляції, представивши свою славнозвісну піч.

Рихновський у своїй лабораторії

Освітлення будівлі Крайового Сейму

Цікавими були напрацювання інженера й в системі освітлення приміщень. Перебуваючи у Парижі інженер ознайомився із системою освітлення, розробленою російським інженером Павлом Яблочковим. Францішек зробив власні креслення та зробив замовлення на ливарному заводі у Кракові. Рихновський ще у шкільні роки вивчав електрику та принципи функціонування машин на цьому виді енергії. Він без когерера помітив радіохвилі, зрозумів сутність електричного “хвилювання”.  

Вчений писав, що у 1879 р. він спроектував невелику динамо-машину, здатну подавати постійний та змінний (циркулюючий струм). Також поляк стверджував, що його винаходи привласнили Генріх Герц та італієць Феррарі. На електротехнічній виставці, яка проходила у Відні в 1883 р., він представив експериментальний пристрій для поширення електричних сигналів на відстань через посередника, який не вимагає ізоляції.  Незважаючи на те, що винаходи не фігурували у звітах виставки, преса активно писала про успіхи молодого конструктора.

Перед тим, як залучити Францішека до проектування освітлення будівлі Крайового Сейму, представники влади планували встановити в будівлі гасове освітлення. Однак лампи на гасі виділяли велику кількість тепла, була загроза пожеж. Система освітлення, яку створив польський інженер дозволяла забезпечувати електрикою 10 дугових ламп – 4 лампи для холу, 4 для вестибюля і 2 перед будівлею Парламенту. В залі будівлі знаходилась величезна залізна люстра з лампами, яка була висотою 4,5 м та 4 м діаметром.

Зал Галицького Крайового Сейму

Пропозиції щодо освітлення Крайового Сейму надала й відома німецька фірма “Сіменс”. Та освітлення Рихновського було більш яскравим та дешевшим (8164 злотих проти 8779). Польський інженер мав ще одну перевагу перед конкурентами – він міг полагодити систему у випадку несправностей, а для ремонту німецької системи у Галичині не було відповідних фахівців.

Пробний запуск системи відбувся 14 червня 1882 р. У підвалах будівлі встановили три динамо-машини. Сейм відбувся 14 червня 1882 р. У підвалі будинку було розміщено три динамо-машини. Випробування пройшли без ексцесів.

Незважаючи на те, що з часом лампи почали мерехтіти та видавали шум, установка Рихновського пропрацювала до 1894 р., коли була замінена на більш сучасну систему. Галицький Сейм був одним з перших урядових будівель Європи, яку освітлювали електрикою.

Діяльність підприємства Рихновського

Інженер виконав багато проєктів у інших країнах, зокрема Румунії. Так він встановив центральне опалення та електричне освітлення у палаці румунського монарха в Синаї, у королівському палаці в Бухаресті, створив парову кухню для румунського короля, вартістю 13 тис. ренських злотих. Інженер отримав Орден “За вірну службу” та діамантову брошку.

Незважаючи на важливі проекти у інших країнах, Рихновський найбільше замовлень мав саме у Галичині. Так він облаштовував вентиляцію, водопровід, ванні кімнати у соборі Св.Софії у Львові, встановлював громовідводи у будівлі Крайового Сейму, опалення та вентиляцію у приміщеннях чотирьох народних шкіл. Саме він виконав проєкти центрального опалення, електричного освітлення та водопостачання будівлі Галицької кредитної спілки. В кількох львівських друкарнях почали використовувати механічні машини саме з ініціативи інженера. Модернізація будівель дозволила знизити виробничі витрати на підприємствах на 50%. Рихновський вважався найкращим монтажником систем опалення у Львові.

Протягом 1889–1890 рр. він облаштував машинне відділення нової електротехнічної лабораторії в Політехнічній школі Львова. Будучи представником фірми “Ланген і Вольф” зі Львова, інженер завіз газовий мотор вказаної марки, підготував зубчасто-пасову передачу до кількох динамічних машин лабораторії. На підприємстві Рихновського працювали чотири техніки та 80 працівників. У 1893 р. Міська рада Львова делегувала винахідника поряд з іншими особами до Німеччини, Швейцарії та Франції, де експерти мали брати участь у виборі трамвайних систем у різних містах. Рихновський також входив до комісії, яка розробляла проект трамваю у Львові.

Участь у виставках

Підприємство Рихновського брало участь у багатьох виставках, зокрема у Крайовій 1877 р. у Львові та Крайовій 1887 р. у Кракові. Інженер представляв кухні, радіатори, лампи, різноманітні електричні апарати. Він був нагороджений медалями. На виставці гігієни та медицини, що проходила у Львові у 1888 р. відзначили системи опалення, вентиляції та санвузли фірми Рихновського. На виставці будівництва (Львів, 1892 р.), експерти оцінили систему вентиляції інженера, яку використовували у майстернях, лікарнях, казармах та інших закладах. Високу оцінку отримала система пожежної безпеки.

Інші винаходи

Рихновський працював над удосконаленням мікрофону та електричної лампи. Інженер пропонував з’єднувати водопровідні труби не деревиною, що гнила, а іншим матеріалом, який не піддавався корозії.

Впродовж 1888 – 1911 р. винахідник був присяжним у Львівському суді, входив до Галицького товариства охорони тварин,  членом головної управи Товариства купців і промисловців Львова.

У 1896 р. Рихновський оголосив про винахід особливої форми енергії, яку він назвав електродом. Вчений стверджував, що цим винаходом можна було лікувати людей та використовувати у різних сферах. Проте винахід не став надбанням людства, а історики стверджують, що інженер не доопрацював його, не міг описати детально те, що відкрив.

У 1894 р. інженер зробив велику кількість фотографій (знімки вулиць, будівель), які були представлені на Крайовій виставці. Фотографії не опублікували, хоча всі експерти стверджували, що знімки були дуже чіткими. Світлини, зроблені  Рихновським мають виразний документально-художній характер, містять велику кількість деталей, завдяки чому виразно ілюструють життя та архітектуру тогочасного Львова.

Фотографія Львова, зроблена Рихновським у 1894 р.

Війни та творча криза

Під час російської окупації Львова, Рихновський очолював цивільну гвардію міста, слідкував за порядком. Після того як росіяни залишили місто, інженер став комендантом одного з районів міста, слідкував за тим, аби район отримував картки на хліб, цукор, гас та інші товари. Він також входив до комісії з реквізиції металу для австро-угорської армії у Львові.

Комісія з реквізиції металу

Вчений намагався працювати над механізмами переробки продуктів харчування, продовжував роботу над електродом, однак не досяг успіхів. Історики стверджують, що вчений перебував у творчій кризі.

У 1918 р., з початком боїв у Львові, українські бійці увірвались до лабораторії Рихновського, звинуватили його у підтримці поляків, розтрощили лабораторію (кинули кілька гранат), а у самого інженера випустили кілька куль. Дивом чоловік залишився в живих, однак отримав важке поранення.

В останні роки свого життя Рихновський видав чимало брошур, де описав точні науки, факти із свого життя. Серед них були – “Чи існує безсмертя людської душі з фізичної точки зору?” (1925), “Історичний відголос нескінченного розпачу” (1929), інші.

Рихновський був одружений на вчительці Марії з роду Дуткевич. В шлюбі дітей не було, однак чоловік удочерив дівчинку з родини дружини та дав їй своє прізвище. Помер винахідник 3 липня 1929 р. у Львові, однак похований у Кракові.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.